"Том Сойер" 20 глава ответьте на во Основной смысл эпизода. Название, которое ему подходит.
2. Где и когда происходят события, о которых идёт речь в эпизоде? (Место
и время действия.)
3. Как долго длится эпизод (т.е. сколько, по-вашему, времени события, о
которых повествует автор, происходили бы в реальной жизни?)
(Временные границы эпизода) Сколько места эпизод занимает в книге?
(Примерное число страниц) (Это так называемые текстовые границы
эпизода.)
4. Основные герои, о которых идёт речь. Кто они такие?
5. Как меняется состояние героев на протяжении эпизода? С чем это
связано? Как это показывает автор? Что делает автор для того, чтобы нам
легче было понять состояние героев и их поступки?
6. При каких художественных средств (пейзаж, портрет, диалог,
прямая авторская характеристика, внутренний монолог героя и т.п.) автор
создаёт эмоциональную атмосферу эпизода? Какой достигается при этом
эффект?
7. Что меняет эпизод в судьбе героев? Почему он важен? Как он связан с
другими эпизодами? Какова его роль во всём произведении? Что этот
эпизод даёт нам, читателям, для понимания смысла всего произведения?
Заранее
Як ніхто інший, чекав Т. Шевченко суду над гнобителями, що "людей у ярма запрягли", благав їх опам'ятатися, полюбити "щирим серцем велику руїну". Повинна була прийти на Україну "воля святая", якої так жадав Великий Кобзар. Він був упевнений, що колись Україна отримає незалежність. Саме такою уявлялася Україна поетові в майбутньому. Як ми бачимо, мрії Тараса Григоровича здійснилися (хоч і через півтораста років) — Україна отримала-таки незалежність. І витоки цієї незалежності, цього бажання визволитися з-під будь-якого ярма, ми знаходимо в творчості Кобзаря. На прикладах історичного минулого, найяскравіших подій визвольної боротьби Т. Шевченко виховував у своїх сучасників та наступних поколінь почуття патріотизму, прагнення самовіддано служити народові
Світ дитинства – це такий чарівний світ, в якому дитина може пограти в ляльки, в машини, в м’яч. І хоча дитинство пролітає дуже швидко, воно все-таки дуже цікаве, яскраве і веселе. Це незабутня пора, пора мрій, щирої радості і дорослішання людини. Ми не повинні забувати дитинство і повинні берегти його в своєму серці, і тоді воно не забуде нас.
Дитинство – це безтурботність, веселість, радість кожної людини. Згадуючи про своє дитинство, ми ніколи не можемо сказати, що воно пройшло для нас погано або що нам було нудно. Це завжди хороші, добрі і щасливі спогади нашого життя. Ми ростемо, вчимося життю, починаємо усвідомлювати реальність саме в цьому віці. Саме тому в школу починають ходити з віку 6-8 років. Ми краще запам’ятовуємо алфавіт, таблицю множення, правила мови та інші корисні відомості. А діти, які вперше прийшли до школи, ще відчувають себе дітьми. Вони приносять іграшки, ляльки та машини із собою на заняття, і не усвідомлюють що це вже, хай і маленька – щабель до початку дорослого життя.
Дитинство – це свобода, коли немає ніяких обов’язків, проблем і турбот. Багато дорослих часто говорять: «Як добре бути маленьким! Можна спати, скільки хочеш, можна прокинутися, підійти до вікна ігати, як люди поспішають по своїх справах, слухати, як шумить місто за вікном. Весь день можна грати в різні ігри: в хованки – і ховатися де завгодно, в догонялки – тікати, наприклад, від бабусі. Потім можна гуляти на свіжому повітрі, грітися на сонечку, лежати на травичці і насолоджуватися свободою. Але це тільки мрії, дитинство ніколи не повернеш! »
У дитинстві нас радує кожне свято. Дитинство завжди нагадує смачні торти, веселощі та подарунки. День народження – це день, коли ми стаємо на рік старші. Ми його чекаємо і радіємо йому. Батьки вітають, обіймаючи й цілуючи, друзі приходять і дарують подарунки. Всі діти дуже це люблять!
Я вважаю, що світ дитинства – це прекрасний період у житті кожної людини. У всіх людей воно проходить по-різному, але я не чула ні від однієї людини, щоб вона казала, що її дитинство пройшло погано. Адже все одно в житті кожної людини в дитинстві є якісь яскраві незабутні моменти. Адже дитинство – це здорово!