Тургенев "проклятие" анализ текста по данным вопросам:
1)как в начале стихотворения задается его исходная тема ?
какую окраску придает повествованию авторская отсылка к философской драме дж.байрона?
2)как меняется стиль повествования ,когда герой стихотворения обращается к другому воспоминанию?
какие слова приходят на смену "высоким" выражениям (таинственное заклятие,трепет)?
какую роль здесь играет прием контраста ?
3)в чем отличие драмы ,разыгравшейся в доме крестьянина, от сцены из"манфреда":?
как передано внутреннее состояние отца?
ощущается ли здесь присутствие тургеневского "тайного психологизма?
Почему стариковское: "изволь,петровна" показалось лирич.герою ужаснее "манфредовского" проклятия?
4)обратите внимание на начальную и финальную строки стихотворения.как их соотнесенность отражает движение авторской мысли в стихотворении?
5)в чем своеобразие жанра тургеневского произведения?
как соотносится в нем черты лирики и прозы?
прав ли был тургенев давая след.напутствие читателю:"добрый мой читатель ,не пробегай этих стих. сподряд:тебе вероятно скучно станет-и книга вывалится у тебя из рук.но читай их враздробь:сегодня одно.завтра другое.и которое-нибудь из них может быть заронит тебе что-нибудь в душу"?
Символічні образи “Мазепа” Байрон «Дика країна», у якій «дикі степи», «дикий праліс», «дика площина» символічні образи, що створюють емоційний, романтичний образ України, що є вільною, але ще неосвоєнною землею.
Образ долі, яка переслідує усіх героїв. Доля відвернулася від шведів під Полтавою, від короля Карла XII, прирікши його на втечу, доля звела Мазепу з Терезою, подарувавши йому таке сильне кохання, але й розлучила їх (адже Мазепа нічого не знає про подальшу долю своєї коханої), доля врятувала його, принісши в Україну, й зробила Мазепу гетьманом.
Образ коня. У романтичній літературі кінь є символом вдачі, людської долі. Тому стає зрозумілим, чому Карл XII втрачає своїх коней (доля відвернулася від нього), а Мазепа зберіг свого коня (доля до нього прихильна).
Образ «дикого коня», що ніс Мазепу через ліси й степи з Польщі в Україну – символ нестримної пристрасті майбутнього гетьмана, і фатальної долі, і втілення смерті, що очікувала Мазепу, і кари небесної за його вчинок (порушення подружньої вірності), і символ несхитної волі, що є у Мазепи і яка й приводить його до гетьманства. Із цим образом нерозривно пов’язаний і образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.
Бурхливі потоки, потужні хвилі, сильні вітри уособлюють пристрасті, що охопили героя.
Вороння символізує смерть.
Степ — вільнолюбивий дух Мазепи.
Буйний чагарник, ліс — перепони, які траплялися на його життєвому шляху.
Вечірній холод, туман, морок, тьма, ридання вітру, похмуре небо підсилюють страждання Мазепи.
Ранок, біла мла, схід сонця є символом надії.
Образ вершника Мазепи це символ: неспокійної душі; – нескореної сили; постійної небезпеки; уособлення вільної людини; символ свободи, нації.
По завершенні третього хрестового походу багато лицарів повертаються в Європу. Король Річард Левове Серце в полоні у австрійського герцога Леопольда. Принц Джон сіє смуту в країні між норманами і саксами і веде інтриги проти короля, сподіваючись роздобути владу. Седрік Ротервудскій, багатий землевласник, в надії відродити колишню могутність саксів має намір поставити на чолі їх сера Ательстана, нащадка короля Альфреда. Апатичний Ательстан не викликає ні у кого довіри, і Седрик, щоб додати ще більшої ваги його фігурі, мріє оженити його на своїй вихованці, прекрасній леді Ровені, предком якої теж є король Альфред Великий. Але на шляху до заповітної мрії старого тана встав його син Уілфред Айвенго, котрий покохав Ровену. Седрік, вірний своєму ідеалу, вигнав його з отчого дому і позбавив спадщини.