Безусловно, в повести Короленко "В дурном обществе" можно обнаружить автобиографические черты. В одной из своих кратких автобиографий сам Короленко писал, что городок Княжье-Вено "списан" с города Ровно, где Короленко учился с третьего класса реальной гимназии. Прообразом старого замка, где проживали городские нищие, послужил дворец князей Любомирских в Ровно. Во времена детства Короленко замок уже был заброшен и служил пристанищем для бездомных и бродяг. Кроме того, в образе судьи Короленко воспроизвел некоторые черты своего отца. Таким образом, можно считать, что в образе Васи автор видел самого себя в детские годы.
То, что писатель сочувствует героям повести, очень хорошо заметно. И в жизни Короленко всегда горячо сочувствовал бедным и обездоленным. Кроме писательства, он был видным общественным деятелем и много сделал для улучшения жизни бедняков в России.
Славко Беркута – головний позитивний персонаж повісті "Шпага Славка Беркути", Ніни Бічуя. Образ-персонаж розкривається упродовж твору, автор схвалює наполегливість Славка, його волю до життя, вміння кидати виклик хворобі і перемагати її. Його характеристика складається з наступних засібів створення образу:
Зовнішній вигляд: звичайний, пересічний семикласник, худорлявий, підтягнутий, середнього зросту із поглядом.
Становище в соціумі: добросовісно навчається в школі, щирий товариш, відвертий і вірний у дружбі, поважає вчителів, вдячний син, батьки приділяють належну увагу його вихованню. Оточення впливає на героя позитивно.
Внутрішній світ, коло інтересів: цікавиться спелеологією, науковими відкриттями, любить читати, досліджувати; найкращий у львівській команді фехтувальник.
Ставлення до інших героїв: любить і поважає батьків, авторитетними для нього є вчитель географії та тренер; Славко симпатизує Лілі, знаходить спільну мову зі Стефком; стосунки з однокласниками будує на принципах взаєморозуміння і взаємоповаги. Конфліктує з Юльком, бо той дуже зверхній, самовпевнений, заздрісний.
Безусловно, в повести Короленко "В дурном обществе" можно обнаружить автобиографические черты. В одной из своих кратких автобиографий сам Короленко писал, что городок Княжье-Вено "списан" с города Ровно, где Короленко учился с третьего класса реальной гимназии. Прообразом старого замка, где проживали городские нищие, послужил дворец князей Любомирских в Ровно. Во времена детства Короленко замок уже был заброшен и служил пристанищем для бездомных и бродяг. Кроме того, в образе судьи Короленко воспроизвел некоторые черты своего отца. Таким образом, можно считать, что в образе Васи автор видел самого себя в детские годы.
То, что писатель сочувствует героям повести, очень хорошо заметно. И в жизни Короленко всегда горячо сочувствовал бедным и обездоленным. Кроме писательства, он был видным общественным деятелем и много сделал для улучшения жизни бедняков в России.
Зовнішній вигляд: звичайний, пересічний семикласник, худорлявий, підтягнутий, середнього зросту із поглядом.
Становище в соціумі: добросовісно навчається в школі, щирий товариш, відвертий і вірний у дружбі, поважає вчителів, вдячний син, батьки приділяють належну увагу його вихованню. Оточення впливає на героя позитивно.
Внутрішній світ, коло інтересів: цікавиться спелеологією, науковими відкриттями, любить читати, досліджувати; найкращий у львівській команді фехтувальник.
Ставлення до інших героїв: любить і поважає батьків, авторитетними для нього є вчитель географії та тренер; Славко симпатизує Лілі, знаходить спільну мову зі Стефком; стосунки з однокласниками будує на принципах взаєморозуміння і взаємоповаги. Конфліктує з Юльком, бо той дуже зверхній, самовпевнений, заздрісний.