В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
Danil545333
Danil545333
14.08.2020 19:20 •  Литература

Твір обсяг 2 ст Оптимізм, волелюбність,мрія і дійсність як провідні мотиви поезії Лесі Українки

Показать ответ
Ответ:
Kiosshi
Kiosshi
08.11.2020 06:28

Жанр: гімн.

Римування: відсутнє, вірш – верлібр.

Тема твору: Привітання ранньої зорі, яка першою приходить на поклик людей і осяює своїм світлом все живе.

Ідея: Рання зоря – це мати всього живого, вона ж бо своїм світлом дає життя.

Основна думка: Хвала ранній зорі, матері і благодійниці всього живого.

“Гімн до ранньої зорі” художні засоби:

Епітети: повіз великий, богині щасливої, несмертельні боги, славна богиня, людські оселі, з цілого світу, пишні дари, зоря молодая, новая, поклики ранні, несмертна зоря, вільна, осяйна (зоря), розкішнії скарби, дівчина струнка, осяйнеє лоно, дівча молоденьке, блискучу красу, зоре щаслива.

Метафори: (богиня) з лона темноти з’явилася людські оселі красити; народилась зоря молодая, новая; в наші оселі несмертна зоря завітала; (зоря) вільна, осяйна іде, щедро сипле розкішнії скарби; бачим блискучу красу твого тіла (зорі).

Порівняння: наче дівчина струнка, так, богине, ідеш ти хутко на наші поданки; наче дівча молоденьке, що мати скупала, така ти.

Ідея: Зоря – вічне світило, її бачили наші предки і побачать наші нащадки, та тепер вона світить нам, тож приймаймо її світло й тепло належно.

0,0(0 оценок)
Ответ:
SafeKiller228
SafeKiller228
16.07.2020 09:44

Молодой рыцарь Альбер сетует своему слуге Ивану на безденежье, на скупость старого отца-барона и на нежелание ростовщика-еврея Соломона ссудить ему денег взаймы. Во время разговора с Альбером еврей намекает, что получение долгожданного наследства можно приблизить, отравив скрягу-отца. Рыцарь в негодовании изгоняет Соломона вон.

Пока старый барон чахнет в подвале над своими сокровищами, негодуя по поводу того, что наследник когда-нибудь спустит всё накопленное им с таким трудом, Альбер подаёт местному герцогу жалобу на родителя. Спрятавшись в соседней комнате, он подслушивает беседу герцога с отцом.

Когда старый барон начинает обвинять сына в намерении убить и обокрасть его, Альбер врывается в залу. Отец бросает сыну перчатку, тот с готовностью принимает вызов. Со словами «ужасный век, ужасные сердца» герцог в отвращении изгоняет обоих из своего дворца.

Последние мысли умирающего старика вновь обращены к стяжательству: «Где ключи? Ключи, ключи мои!…»

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Литература
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота