В королевстве звуков русского языка Фонетика дружно жили — поживали гласные и согласные звуки. У каждого звука был свой домик. У гласных звуков домики были выкрашены в красный цвет, а у согласных в синий. Но крыши всех домиков были белыми и менялись сами по себе, когда звуки ходили друг к другу в гости. Всего в королевстве было 33 жителя: 10 гласных звуков [а],[э],[о],[у],[и],[ы],[я],[ю],[е],[ё] и 21 согласных (еще ь и ъ).Они жили дружно и часто ходили друг другу в гости. И каждый раз когда они гостили друг у друга происходило волшебство: стоило им взяться за руки как получались новые звуки для новых слов. Согласные звуки не просто дружат с гласными — они с ними всегда и во всем «соглашаются». Вот например, [п]. В слове «пила» звучит мягко, а в слове «пыль» — твердо. Вот так согласные звуки, берясь за руки с гласными, становятся по их мягкими или твердыми. Однако были в королевстве и «непослушные» звуки. И хотя они жили в синих домиках и назывались согласными, они ни в какую меняться не хотели. А произошло это в день, когда праздно сидя на скамеечках, они заспорили кто же главнее: гласные или согласные. И звуки [ж],[ш] и [ц] решили быть самостоятельными и никому не подчиняться, особенно гласным звукам. «Наше решение твердо, и мы навсегда останемся твердыми звуками», — заявили они. И в доказательство своего твердого решения выкрасили белые крыши своих домиков в темно-синий цвет. Но уступчивые и неконфликтные звуки [щ],[й] и [ч] очень расстроились и испугались, что баланс соотношения звуков в королевстве будет нарушен и решили остаться навсегда мягкими. А чтобы все жители Фонетики знали об этом, покрасили крыши своих домиков в зеленый цвет. Однако, вскоре в королевстве Фонетики появились еще 2 жителя это мягкий и твердый знаки. Но и они не нарушили единства звукового мира. Они построили себе белые домики и все зажили мирно и дружно. И каждый раз когда они гостили друг у друга происходило волшебство: стоило им взяться за руки как получались новые звуки и даже целые слияния, для рождения новых слов.
Безсмертна трагедія Шекспіра »Ромео і Джульєтта» залишила в моїй душі незабутнє
враження. Прочитавши його, я глибоко задумався про те, що таке любов і на що готові піти люди заради того, щоб любити і бути коханими. Крім того, Шекспір зачіпає
таку тему, як відношення не тільки між
молодими людьми, але і їх батьками.
Якщо задуматися, то стільки горя і смертей можна було б уникнути, якби Монтеккі і Капулетті домовилися б між собою і прийшли до примирення. Адже ці два шляхетних роду вже і не пам'ятали з чого почалося їх протистояння. Але їх впертість і недалекоглядність привели до настільки жалюгідного результату.
Однак, і після великої кількості років, проблеми нерозуміння дітей і батьків, а також безглузде неприйняття один одного залишається і донині актуальними. Такі ситуації, коли батьки проти того, щоб їхні діти були разом, не зникла і в наш час.
Але так як це описано у Шекспіра, змушує тремтіти і схилятися перед розгорнувся трагедією двох молодих людей, як хотіли любити один одного і бути разом, але обставини були проти цього. Таке пронесення через століття даної серйозної проблеми сприяли тому, щоб трагедія «Ромео і Джульєтта» увічнила себе безсмертну славу. вечіла собі безсмертну славу.
Крім того, безсмертним даний твір можна назвати і тому, як воно написано, яким вишуканим літературним
мовою. Навіть читаючи переклад, відчувається,
скільки краси і сенсу міститися в
кожному слові і рядку. Людина, яка вважає, що сюжет цієї трагедії побитий і вже не так актуальне, зобов'язаний прочитати цей твір хоча б через краси складу. І мені здається, почавши читати дане
твір, жодна людина не залишиться
байдужим до нього.
Навіть наступним поколінням, які будуть рости після нас буде цікаво познайомитися з безсмертний історією кохання двох нещасних молодих людей, які віддали свої життя, щоб бути щасливі разом не в цьому світі, а там де їх любові ніщо не перешкоджатиме. Адже жити в світі без любові не має сенсу.
Ромео і Джульєтта давно вже стали загальними іменами, які позначають
двох закоханих, які не можуть бути
разом з-за розбіжностей між батьками.
Вже один цей факт вказує на те, що дана трагедія не може бути викреслена з життя будь-якого покоління. У всі часи цікаво співпереживати щирою і чистої любові, яка готова пережити всі труднощі. Але коли ці труднощі заганяють в глухий кут, вихід є тільки один і все знають, чим це закінчилося.
Всего в королевстве было 33 жителя: 10 гласных звуков [а],[э],[о],[у],[и],[ы],[я],[ю],[е],[ё] и 21 согласных (еще ь и ъ).Они жили дружно и часто ходили друг другу в гости. И каждый раз когда они гостили друг у друга происходило волшебство: стоило им взяться за руки как получались новые звуки для новых слов. Согласные звуки не просто дружат с гласными — они с ними всегда и во всем «соглашаются». Вот например, [п]. В слове «пила» звучит мягко, а в слове «пыль» — твердо. Вот так согласные звуки, берясь за руки с гласными, становятся по их мягкими или твердыми.
Однако были в королевстве и «непослушные» звуки. И хотя они жили в синих домиках и назывались согласными, они ни в какую меняться не хотели. А произошло это в день, когда праздно сидя на скамеечках, они заспорили кто же главнее: гласные или согласные. И звуки [ж],[ш] и [ц] решили быть самостоятельными и никому не подчиняться, особенно гласным звукам. «Наше решение твердо, и мы навсегда останемся твердыми звуками», — заявили они. И в доказательство своего твердого решения выкрасили белые крыши своих домиков в темно-синий цвет.
Но уступчивые и неконфликтные звуки [щ],[й] и [ч] очень расстроились и испугались, что баланс соотношения звуков в королевстве будет нарушен и решили остаться навсегда мягкими. А чтобы все жители Фонетики знали об этом, покрасили крыши своих домиков в зеленый цвет.
Однако, вскоре в королевстве Фонетики появились еще 2 жителя это мягкий и твердый знаки. Но и они не нарушили единства звукового мира. Они построили себе белые домики и все зажили мирно и дружно. И каждый раз когда они гостили друг у друга происходило волшебство: стоило им взяться за руки как получались новые звуки и даже целые слияния, для рождения новых слов.
Объяснение:
Безсмертна трагедія Шекспіра »Ромео і Джульєтта» залишила в моїй душі незабутнє
враження. Прочитавши його, я глибоко задумався про те, що таке любов і на що готові піти люди заради того, щоб любити і бути коханими. Крім того, Шекспір зачіпає
таку тему, як відношення не тільки між
молодими людьми, але і їх батьками.
Якщо задуматися, то стільки горя і смертей можна було б уникнути, якби Монтеккі і Капулетті домовилися б між собою і прийшли до примирення. Адже ці два шляхетних роду вже і не пам'ятали з чого почалося їх протистояння. Але їх впертість і недалекоглядність привели до настільки жалюгідного результату.
Однак, і після великої кількості років, проблеми нерозуміння дітей і батьків, а також безглузде неприйняття один одного залишається і донині актуальними. Такі ситуації, коли батьки проти того, щоб їхні діти були разом, не зникла і в наш час.
Але так як це описано у Шекспіра, змушує тремтіти і схилятися перед розгорнувся трагедією двох молодих людей, як хотіли любити один одного і бути разом, але обставини були проти цього. Таке пронесення через століття даної серйозної проблеми сприяли тому, щоб трагедія «Ромео і Джульєтта» увічнила себе безсмертну славу. вечіла собі безсмертну славу.
Крім того, безсмертним даний твір можна назвати і тому, як воно написано, яким вишуканим літературним
мовою. Навіть читаючи переклад, відчувається,
скільки краси і сенсу міститися в
кожному слові і рядку. Людина, яка вважає, що сюжет цієї трагедії побитий і вже не так актуальне, зобов'язаний прочитати цей твір хоча б через краси складу. І мені здається, почавши читати дане
твір, жодна людина не залишиться
байдужим до нього.
Навіть наступним поколінням, які будуть рости після нас буде цікаво познайомитися з безсмертний історією кохання двох нещасних молодих людей, які віддали свої життя, щоб бути щасливі разом не в цьому світі, а там де їх любові ніщо не перешкоджатиме. Адже жити в світі без любові не має сенсу.
Ромео і Джульєтта давно вже стали загальними іменами, які позначають
двох закоханих, які не можуть бути
разом з-за розбіжностей між батьками.
Вже один цей факт вказує на те, що дана трагедія не може бути викреслена з життя будь-якого покоління. У всі часи цікаво співпереживати щирою і чистої любові, яка готова пережити всі труднощі. Але коли ці труднощі заганяють в глухий кут, вихід є тільки один і все знають, чим це закінчилося.