Найбільший внесок у справі перекладів поезій американського митця зробив В. Мисик, переклавши п’ятнадцять його віршів. Він звернувся до творів Лонґфелло на початку 30-х років минулого століття. Результати його праці високо оцінює Н. Куляса: «В. Мисик відходить від копіювання іншомовного синтаксису, фразеології, пише по-українськи, на основі власного життєвого і поетичного досвіду, малюючи задану автором оригіналу картину» [5; с.46]. Високий рівень відтворення оригіналу у Мисикових інтерпретаціях відзначає і Р. Зорівчак. Частина інтерпретованих поезій увійшла до збірки «Планета. Вибране» (1977), журналу «Всесвіт» (№8 за 1977 р.), 13 перекладів публікувалися у двотомному зібранні творів українського інтерпретатора (1983) та книзі «Захід і Схід. Переклади» (1990). Вірш Лонґфелло «День відійшов» як один із блискучих зразків скарбниці поетичного перекладу поміщений у книзі «Тисячоліття. Поетичний переклад України-Русі» (1995) — антології поетичного перекладу XI—XX віків, яку здійснено в Україні вперше.Слід додати, що у фонді В. Мисика Харківського літературного музею знаходиться його переклад з ЛонґсЬєлло російською мовою «Голландская картинка» (Вст. № 19273, РП 2771), два варіанти «Стріли і пісні» (Вст. №19272, РП 2770), перший з яких увійшов до двотомного зібрання творів поета (1983), а другий не друкувався; варіанти «Сільського коваля» із правками (Вст.№19274. РП 2772; Вст.№19275, РП 2773); фрагмент із вступу до «Пісні про Гайавату», який був опублікований вже після смерті В. Мисика («Всесвіт», №7,1987).Поезію «Самсон» переклав для українського читача Сава Голованівський і помістив (без останньої строфи) у збірку поезій «Синій птах» (1980), а також (вже повністю) у трьотомне зібрання творів (1981).Сонети Лонґфелло «Данте» та «Осінь» представлені в антології «Світовий сонет» Д. Павличка (1983), а також у №2 «Всесвіту» цього ж року.В, Колодій — автор перекладу «Стріли і пісні», що входить до його збірки «Братерство» (1985). Проте зіставлення цього перекладу з іншими інтерпретаціями вірша показує, що перекладач дещо відхиляється від змісту, додає від себе відсутні у першотворі образи. Газета «Молодь України» від 2 червня 1985 року помістила вірш Лонґфелло «Дітям» у перекладі М. Грінчак.Серед наймолодших тлумачів поезії американського романтика — Марія Губко (1968—1995). її доля склалася трагічно, через чорнобильське лихо вона відійшла у вічність у віці 26 років, проте встигла заявити про себе як талановита поетеса і перекладач. Високе поцінування її таланту висловив Г. Кочур, наставник Творчої майстерні художнього перекладу, що входила до Творчого об’єднання перекладачів при СПУ, а також Д. Паламарчук, М. Коцюбинська, Д. Павличко, М. Стріха, П. Панч, В. Сухомлинський, М. Стельмах. , О. Гончар, О. Іванен-ко, Т. Коломієць та інші. Задумом М. Губко було укласти антологію американської поезії. Серед американських поетів у перекладному доробку поетеси — вірш Лонґфелло «Псалом життя» (збірка «Так навесні ридає талий сніг», 1936; «Всесвіт», №1, 1997).Поезія американського поета зацікавила і В. Кикотя — військового перекладача у країнах Африки, викладача у вузах Черкас. Для перекладу він вибрав дві поезії — «Стріла і пісні» та «Псалом життя» і помістив у книзі «Промені самотності» (1998) поряд з англійським варіантом.У колі інтерпретаторів поезії Лонґфелло й поет, багаторічний політв’язень І. Коваленко. У його поетичній збірці «Джерело» (1999) знаходимо переклад «Стріли і пісні», виконаний на Уралі під час ув’язнення. Він виявив високу трансляторську майстерність, максимально близько підійшов до першотвору, зберіг синтаксичну ідентичність двох перших строф, денотативне та конотативне значення лексем. Це одна з найкращих, на нашу думку, інтерпретацій «Стріли і пісні». Слід віддати належне і Н. Забілі, для якої характерне тонке проникнення у поетичну тканину першотвору, легкість і невимушеність вислову, відтворення смислових і ритмомелодійних особливостей.Н. Пасічник, перекладацький досвід якої охоплює 11 мов і лише з англійської 27 авторів, знайомить нас із
Газета «Молодь України» від 2 червня 1985 року помістила вірш Лонґфелло «Дітям» у перекладі М. Грінчак.Серед наймолодших тлумачів поезії американського романтика — Марія Губко (1968—1995). її доля склалася трагічно, через чорнобильське лихо вона відійшла у вічність у віці 26 років, проте встигла заявити про себе як талановита поетеса і перекладач. Високе поцінування її таланту висловив Г. Кочур, наставник Творчої майстерні художнього перекладу, що входила до Творчого об’єднання перекладачів при СПУ, а також Д. Паламарчук, М. Коцюбинська, Д. Павличко, М. Стріха, П. Панч, В. Сухомлинський, М. Стельмах. , О. Гончар, О. Іванен-ко, Т. Коломієць та інші. Задумом М. Губко було укласти антологію американської поезії. Серед американських поетів у перекладному доробку поетеси — вірш Лонґфелло «Псалом життя» (збірка «Так навесні ридає талий сніг», 1936; «Всесвіт», №1, 1997).Поезія американського поета зацікавила і В. Кикотя — військового перекладача у країнах Африки, викладача у вузах Черкас. Для перекладу він вибрав дві поезії — «Стріла і пісні» та «Псалом життя» і помістив у книзі «Промені самотності» (1998) поряд з англійським варіантом.У колі інтерпретаторів поезії Лонґфелло й поет, багаторічний політв’язень І. Коваленко. У його поетичній збірці «Джерело» (1999) знаходимо переклад «Стріли і пісні», виконаний на Уралі під час ув’язнення. Він виявив високу трансляторську майстерність, максимально близько підійшов до першотвору, зберіг синтаксичну ідентичність двох перших строф, денотативне та конотативне значення лексем. Це одна з найкращих, на нашу думку, інтерпретацій «Стріли і пісні». Слід віддати належне і Н. Забілі, для якої характерне тонке проникнення у поетичну тканину першотвору, легкість і невимушеність вислову, відтворення смислових і ритмомелодійних особливостей.Н. Пасічник, перекладацький досвід якої охоплює 11 мов і лише з англійської 27 авторів, знайомить нас із