А Вы вспомните что это было за время: Герасим был крепостным, т. е. практически собственностью своей барыни, она могла делать с ним всё что хотела. И воспитывали крепостных соответствующе - в полном подчинении хозяину. Герасим просто не мог не исполнить её волю. Но в месте с тем у него смого был внутренний конфликт - необходимость подчиниться приказу и с другой стороны - собачка, которую он любил. Вот он и нашел палеотивное решение - приказ барыни он выполнил, но жить дальше, так как он жил, он бы тоже не смог. Вот он и ушел ...
"Я тебе породив, я тебе і вб'ю!" - сцена, де Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті Миколи Васильовича Гоголя, вбиває рідного сина за зраду, є одною з найдраматичніших сцен твору.
Андрій закохався у прекрасну полячку і перейшов до стану ворогів, бо бажав її врятувати. "І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!". Андрій зрадив Вітчизну, батька з матір'ю, свою віру, Січ та товаришів. Тому Тарас Бульба вбиває зрадника, незважаючи на те, що це його власний син.
Нам, людям, що живуть у 21-му сторіччі, це рішення може показатися надмірно жорстоким, але це не так. Події, описані в повісті, відбуваються під час козацького повстання 1637-1638 років, тобто у 17-му сторіччі. У запорізьких козаків був свій кодекс честі, якого вони суворо дотримувалися. Для козака зрада - це ганьба для усього роду. Зрадникові немає місця не тільки серед козаків, але й серед людей взагалі. Тому Андрій і був засуджений на смерть рідним батьком.
А Вы вспомните что это было за время: Герасим был крепостным, т. е. практически собственностью своей барыни, она могла делать с ним всё что хотела. И воспитывали крепостных соответствующе - в полном подчинении хозяину. Герасим просто не мог не исполнить её волю. Но в месте с тем у него смого был внутренний конфликт - необходимость подчиниться приказу и с другой стороны - собачка, которую он любил.
Вот он и нашел палеотивное решение - приказ барыни он выполнил, но жить дальше, так как он жил, он бы тоже не смог. Вот он и ушел ...
"Я тебе породив, я тебе і вб'ю!" - сцена, де Тарас Бульба - головний герой однойменної повісті Миколи Васильовича Гоголя, вбиває рідного сина за зраду, є одною з найдраматичніших сцен твору.
Андрій закохався у прекрасну полячку і перейшов до стану ворогів, бо бажав її врятувати. "І загинув козак! Пропав для всього козацького лицарства!". Андрій зрадив Вітчизну, батька з матір'ю, свою віру, Січ та товаришів. Тому Тарас Бульба вбиває зрадника, незважаючи на те, що це його власний син.
Нам, людям, що живуть у 21-му сторіччі, це рішення може показатися надмірно жорстоким, але це не так. Події, описані в повісті, відбуваються під час козацького повстання 1637-1638 років, тобто у 17-му сторіччі. У запорізьких козаків був свій кодекс честі, якого вони суворо дотримувалися. Для козака зрада - це ганьба для усього роду. Зрадникові немає місця не тільки серед козаків, але й серед людей взагалі. Тому Андрій і був засуджений на смерть рідним батьком.