Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.
В повести Л. Толстого «Кавказский пленник» описана жизнь горцев, русских военных и природа Кавказа. Главным героем повести является русский офицер Жилин, который попадает в плен к горцам, вместе со своим однополчанином Костылиным. Будучи очень смелым человеком , Жилин не соглашается с положением пленника, несмотря даже на то, что горцы уважали его за умелые руки, и совершает бегство, которое оказывается неудачным. Жилин не бросает своего друга и, несмотря на то, что Костылин тяжелее него, убегая от татар, несет его на себе. Даже после неудачного побега Жилин не останавливается, и совершает побег снова и достигает своей цели, добирается до русских. В повести, кроме Жилина, теплые чувства вызывает татарская девочка Дина, которая имеет чувство сострадания. Дина, не испытавшая родительской любви, постоянно одна. Почувствовав доброту Жилина она, несмотря на большой риск, кормила пленников и и сбежать. Дина как и Жилин желает людям делать только добро. Костылин - слабовольный человек. Эти черты сразу Он бросил русских офицеров, когда на них напали татары, испугавшись за свою жизнь просит у родных в виде выкупа. Долго не решается на побег, а при побеге постоянно причитает о том, что у него нет сил бежать. Костылин очень труслив и поэтому не совершает повторный побег с Жилиным. Татары изображены злыми, жестокими людьми. Они ненавидят людей другой национальности, писатель сравнивает их с «волками». Татары – воины, для них война с другими людьми дело чести. В своей повести Л.Н.Толстой всем поколениям дал урок, который должны люди знать и никогда не забывать – это доброта, справедливость и любовь.
Аналіз твору)«Дума про Марусю Богуславку» — твір, що належить до тематичної групи дум про турецьку неволю (XIV-XV ст., рання козацька доба).
Літературний рід: ліро-епос.
Жанр: дума.
Головне: дума розповідає про дівчину Марусю, яка потрапила в полон до загарбників, стала дружиною турецького пана, але, залишаючись вірною батьківщині, до багатьом козакам утекти з неволі.
Ідея: уславлення волелюбності козаків і сміливості Марусі; засудження жорстокого поводження з полоненими, висловлення співчуття їм.
Головні герої: Маруся, турецький пан (її чоловік), полонені козаки.
Значення в літературі: твір є яскравим прикладом народної думи. Образ головної героїні можна вважати символом героя-захисника рідної землі, а також символом людей, які залишили Україну, але мають з нею сильний духовний зв’язок.
Особливості: дума не має строф, складається з трьох частин: заспів («заплачка»), основна розповідь і закінчення («славословіє»).
Чому я маю прочитати цей твір: для допоповнення знань про життя українських бранців у турецькому полоні.
Додатково: дума не має конкретної історичної основи, але відомо чимало випадків, коли українки ставали дружинами турецьких вельмож, наприклад, дружина султана Сулеймана І, Роксолана.