Урок 8. 17. 03. 2020 р. Контрольна робота за темою «Поетичне бачення світу»
1. Прізвище поета, який народився в Італії: а) Г. Лонгфелло; б) Р. Бернс; в) М. Басьо; г) Дж. Родарі.
2. Жанр твору Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату»: а) казка; б) поема; в) оповідання; г) міф.
3. Ім’я поета, для якого учні збудували «бананову хижку»: а) Р. Бернс; б) Г. Лонгфелло; в) Дж. Родарі; г) М. Басьо.
4. Знайдіть зайве. Жанрові ознаки хайку: а) три рядки; б) 17 складів; в) римований вірш; г) підтекст.
5. Наявність у хайку слів та словосполучень сакура, соловей, хризантема, квітуча слива є прикладом використання: а) метафор; б) епітетів; в) сезонних слів; г) порівнянь.
6. У перекладі з японської слово басьо означає: а) самурай; б) банан; в) хризантема; г) сакура.
7. Назва твору, у якому автор використав міфи, легенди, історичні факти: а) «Листівки з видами міст»; б) «Пісня про Гайавату»; в) «Моє серце в верховині»; г) «Жага до життя».
8. Про що молився Гайавата під час посту: а) про зустріч із батьком; б) про чарівні рукавиці та мокасини; в) про щастя і благо всіх народів; г) про порятунок звірів і птахів.
9. Метафора у вірші Р. Бернса «Моє серце в верховині…»: а) сині гори; б) буйні ріки; в) дума соколом буя; г) батьківщина – чужина.
10. Установіть відповідність. Увага! Зразок відповіді: А – 2,5; Б – 1,6; В – 3,7; Г – 4,8
А – Мацуо Басьо; Б - Роберт Бернс; В - Генрі Лонгфелло; Г - Дж. Родарі
1) з 12 років працював на фермі батька
2) його називали і письменником, і науковцем, і поліглотом
3) він воював проти фашизму
4) його батько викладав каліграфію
5) зустрічався з представниками різних індіанських племен
6) писав народною мовою ( діалектом )
7) працював учителем поезії
8) отримав Міжнародну премію імені Г. К. Андерсена
Відповісти реченнями 11. Визначте тему вірша Дж. Родарі «Листівки з видами міст».
12. Визначте основну думку (ідею) вірша Р. Бернса «Моє серце в верховин
Стихотворение "Воздушный корабль"- Парус дать мертвецу возможность двигаться, но лишь раз в год, и лишь на берег Франции.
По синим волнам океана,
Лишь звезды блеснут в небесах,
Корабль одинокий несется,
Несется на всех парусах.
В поэме "Последний сын вольности" (вторая половина 1830 – первая половина 1831 года) мы уже во второй строке читаем:
…Летучий парус рыбака
Над волнами славянских рек!
Образ паруса – символ свободного человека, символ вольности, которую потеряли славяне.
Море в "Песне Ингелота" символизирует различие между варяжской и славянской культурами. Князья обещают не вести за собой дружины.
Но с зарей блеснуло множество
Острых копий, белых парусов
Сквозь синеющий туман морской!. .
Используя метонимию, М. Ю. Лермонтов переносит по смежности значение "люди" на паруса, под которыми эти люди плывут. Образ белых парусов – образ свободных индивидов, порабощающих других людей. Но не все приняли порабощение, некоторые решили уйти:
Сегодня с этих берегов
В ладью вступило семь бойцов:
Один старик, шесть молодых!
Вадим отважный был меж них.
И белый парус понесло
Порывом ветра, и весло
Ударилось о синий вал.
И в той ладье Вадим стоял
Между изгнанников-друзей,
Подобный призраку морей!
В поэме "Хаджи Арбек" (18331834 годы) облако сопоставляется с парусом розовым. Подобное сравнение показывает не только сходство формы облака с формой паруса, но и похожесть неба с морем:
В ущелье облако проснулось,
Как парус розовый, надулось
И понеслось по вышине.
Эпитет "розовый" в творчестве М. Ю. Лермонтова необычен в сочетании с образом паруса.
В поэме "Демон", над которой М. Ю. Лермонтов работал много лет, в последней варианте встречается образ "поврежденной" ладьи "без парусов и без руля", которая "плывет, не зная назначения".
Это была странная девочка со странными Она умела разговаривать с животными, знала всё про северный полюс, умела читать мысли людей и многое другое.
Однажды Тане позвонили и сказали, что сейчас придет ее дед. Открылась дверь, и вошел дед, весь в снегу, большой и красивый. Он забрал девочку и ушел, а потом сообщил бабушке, что у нее гостила Снегуорочка.