Уроки французского
19. как научился мальчик играть в чику? к чем
приучить себя?
20. почему вадик и птаха были против мальчик
избили? почему плакал главный герой?
21. какой результат дали дополнительные занятия
языком? как ему самолюбие?
22. кто из героев мальчику?
23. почему главный герой не принимает учител
24. в какую игру научила играть учительница мальчика? по
решила играть с ним на деньги?
мает учительницы?
ика? почему она
тельницей на деньги?
школы и уволил
25. что заметил мальчик во время игры с учительницей на
что его возмущало?
26. что чувствовал мальчик, ко
an мальчик, когда брал у учительницы выиграны.
деньги? чем он успокаивал себя?
27. об игре учительницы и мальчика узнал директор школы и
лидию михайловну. справедливо ли была наказана
ница?
28. почему уехала лидия михайловна?
29. какую посылку получил мальчик зимой? кто ее прислал?
Федькові знов упала з голови шапка, як ударив його Толин батько. Він підняв її й подивився на Толю. Але Толя тулився до матері, яка милувала вже і жаліла його.
А ввечері, коли мав прийти батько Федьків з роботи, Федько кашляв і облизував гарячі губи. Йому було страшенно жарко.
- Ага, бухикаєш, кашляєш, идоле? - обзивалась од печі мати.- Підожди, підожди, візьме тебе чорт... Ось нехай ще батько прийде та погріє ще ремінем. Що, єсть жар?
- Єсть...-тихо одповів Федько, а сам придивлявся, як в очах його стояли дивні жовті й зелені плями.
Коли батько прийшов і мати стала йому розказувати, Федькові в очах уже було зовсім жовто і голова була страшно тяжка й гаряча; така була тяжка, що не можна було держати її на плечах і хотілось покласти чи на стіл, чи на землю, чи хоч у піч - аби покласти.
Мати говорила, але Федько навіть не слухав і не пам'ятав вже нічого. Він тільки, як крізь сон, бачив, що татуньо чогось страшенно став лютий, такий лютий, що аж говорити не міг і тільки хапався то за горло, то за ремінь.
Потім Федька поклали на стілець і били вже, як слід. Але Федько й на цей раз навіть не скрикнув. Тільки, як батько пустив на мент руку, якою держав його, Федько впав додолу й не рушався.
- Встава-ай!! - ревнув батько й шарпнув сина за руку; але рука була така гаряча, а лице сина було таке дивно спокійне, що батько кинув ремінь і нахилився до Федька. Федько вже нічого не чув і не бачив.
А через три дні він лежав мертвий. Разів зо два він приходив до пам'яті, питав, чи били Толю, щось бурмотів і знов падав непритомним. Я в непритомності когось просив, комусь грозився і все чогось допитувався у Толі.
Батько й мати не одходили від його постелі, трусились і мовчки боролись з смертю. Але смерть поборола.
На четвертий день Федька ховали. На кладовище йшли хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопка й Гаврик плакали навзрид.
А Толя тихенько виглядав із вікна. Мама йому строго наказала не виходити до вуличних хлопців.
А йому було цікаво подивитись, як будуть ховати Федька-халамидника.
Коли Федькова труна сховались за рогом вулиці і не було вже нікого видно, Толя одійшов од вікна, перекрутивсь на одній нозі й побіг гратися з чижиком.
Цього чижика він сказав Федьковій матері віддати йому, бо він його виграв у Федька.
ответ:Володимир Винниченко “Федько-халамидник” стислий переказ не донесе всіх цікавих подробиць оповідання, тому твір краще читати повністю. “Федько-халамидник” переказ. Не було й дня, щоб хтось не жалівся на Федька: там вікно розбив, там синяка набив другові, там перекинув діжку з водою. Наче біс який сидів у хлопцеві — йому аби битись, аби щось перевернути догори ногами. Ось граються діти в піску, ліплять хатки. Федько теж ліпить, а тоді візьме та й повалить усе — і своє, і чуже. Битись із ним і не пробуй — найсильніший на всю вулицю. Як пускають хлопці змія, прийде й одбере. Причому не підкрадаєт.
Объяснение: