Споглядаючи пекло, Будда згадав, як Кандата врятував життя павукові, й вирішив віддячити йому за добро — при нагод вибратися з пекла. На щастя, поблизу над зеленим, як малахіт, листям лотосу райський павук плів свою чарівну сріблясту нитку. Будда взяв павутинку і мимо сніжно-білих, як перлина, квітів швидко спустив її далеко-далеко вниз, до самого пекла.) 3. Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, всюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю. Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка.
Игнатьич – умелый рыбак, свое дело он знает и выполняет просто профессионально. Ни одна рыба не сможет выпутаться из его сетей. Он настоящий властелин речной глади. Настоящий царь. И ведет он себя по-царски, зная, что нет ему равных.
Игнатьич стремится ловить как можно больше рыбы. Зачем же она ему нужна в таких количествах? С самых первых страниц повести мы понимаем, что Зиновий зажиточен, его семья – одна из богатых в селе. Да и рыбу он не продает. Все дело в том, что этим человеком движет пресловутая жадность. А еще желание превзойти других хороших рыбаков.
3. Там, на дні пекла, у Кривавому озері борсався Кандата. Хоч куди глянь, всюди тьма кромішня, і тільки коли-не-коли в тій темряві зблисне вістря Шпилястої гори. Чи може бути щось страхітливіше? Навколо тихо, як у могилі, лише іноді чути тихі зітхання грішників — виснажені пекельними муками, вони навіть не можуть плакати вголос. Тож і Кандата, задихаючись у Кривавому озері, звивався, корчився, як жаба перед смертю.
Та якось ненароком він звів очі вгору: з далекого неба над Кривавим озером у пітьмі, немов боячись людського ока, повисла блискуча сріблиста павутинка.
Объяснение:
Игнатьич – умелый рыбак, свое дело он знает и выполняет просто профессионально. Ни одна рыба не сможет выпутаться из его сетей. Он настоящий властелин речной глади. Настоящий царь. И ведет он себя по-царски, зная, что нет ему равных.
Игнатьич стремится ловить как можно больше рыбы. Зачем же она ему нужна в таких количествах? С самых первых страниц повести мы понимаем, что Зиновий зажиточен, его семья – одна из богатых в селе. Да и рыбу он не продает. Все дело в том, что этим человеком движет пресловутая жадность. А еще желание превзойти других хороших рыбаков.