В чем смысл данного текста Темна, тепла самаркандская ночь. Листва ночного сада черна. Над мраком
сада сияет серебряное небо. Тишину в саду строго велено хранить до утра: в
этом саду спит Повелитель Мира. Старый Тимур вернулся домой из похода.
В старом густом саду на окраине Самарканда, у двери, раскрытой в сад, спит
Тимур, хмуро вдыхая прохладу родины.
Но семилетний мальчик не спит. Он глядит в небо. А в небе, между
чёрными крыльями ветвей, вспыхивают звёзды, меркнут, трепещут, то будто
на краю ветвей, то будто в непонятном далеке. Они подобны огненным
бабочкам. Мальчик смотрит в серебряную бездну небес, удивляясь
сочетаниям созвездий.
Неслышно несут свой караул воины; ходят неслышные, невидимые. В
дальнем конце, едва просвечивая из-за деревьев, горит костёр. Там, у
суровых резных ворот, стражи разговаривали негромко, чтобы слышать
малейший шорох из сада. Молчали, глядя в огонь.
Вдруг стража замерла, затаив дыхание: из-под деревьев неслышно, будто
не по земле ступая, а по воздуху, шёл к ним ребёнок в тонких шёлковых
зелёных штанах, в полупрозрачной алой рубахе до колен, в белой тюбетейке
на голове. Лицо его было бледно, а глаза смело, прямо, пристально смотрели
в глаза воинов.
Воины не смели шелохнуться. Только один почтительно прижал к груди
руки, склонился:
– Привет и послушание царевичу!
И Мухаммед-Тарагай, внук Тимура, сын Шахруха, семилетний мальчик,
поднятый с постели бессонницей, на покорный привет старого дедушкиного
воина ответил благосклонным приветом.
Мгновенье он постоял молча.
— Звёзды… Можно их взять руками?
Воин, тысячи верст из края в край по земле, десятки городов
рушивший, сотни людей изничтоживший, сам стерпевший несчетное число
ран, переспросил:
— Звёзды-то?..
— Да. Можно их взять руками?
Стражник бес и сокрушенно глянул на свои мускулистые, чёрные
ладони:
— Не доводилось!
Никому из воинов не случалось думать, далеко ли до звёзд. Тимур водил их
по земным дорогам: неужто этому царевичу земных алмазов мало, неужто
этот поведет свои воинства за самими звёздами?
желательно чтобы ответ был подробным, по типу почему вы так считаете и тд. Заранее
1. Який художній засіб вживає М. Рильський у рядках поезії «Осінь-маляр із палітрою пишною…». Осінь-маляр із палітрою пишною… Ніжно сміється до вітру. В. Персоніфікація. 2. Чому Григір Тютюнник дав своєму оповіданню таку назву (як це пов'язано з головним героєм)?. В. Поводився не так, як усі його однолітки. 3. У якому творі хижак урятував людині життя? В. «Сіроманець» М. Вінграновського. 4. Чого навчала Надія Петрівна своїх учнів (твір «Сіроманець»)? А. Оберігати треба і воду, і землю, і звірів.
5. Куди Сашко, герой твору М. Вінграновського, повіз свого друга вовка? Б. В одеський зоопарк, до ветеринарів. 6. Який висновок можна зробити, прочитавши твір М. Вінграновського «Сіроманець»? Г. Друзі пізнаються в біді, люди відповідальні за тих, кого приручили. 7. Що називають невеликим прозовим твором про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу? Б. Оповідання. 8. Установіть відповідність між героями і вчинками, які вони здійснили. 1. Сашко А. Рятує в снігу Сіроманця 2. Олесь Б. Замість горщечка намалював дятла 3. Федько Токайло В. Намагається вилікувати вовка 4. Петро Лях Г. тримає на спині в снігах Андрійка. Д. Пригостив Олеся пир.огом.
9. Який твір, відрізняється ідейно-тематичним змістом від інших? А. "Сіроманець". 10. Як називається герой, що «…вигрібся на берег, плюнув у руки й кинувся на вовка. Сіроманець збив його своїми старими грудьми назад, у воду…» (за твором М. Вінграновського)? А. Василь Чепіжний.
11. Як Вовк віддячив рятувальникам (за твором М. Вінграновського «Сіроманець»)? В. Врятувавши в лісі хлопчика
12. Запишіть головних і другорядних героїв повісті М. Вінграновського «Сіроманець». Сашко, Сіроманець, мама Сашка, Чепіжний, Андрійко, пілоти, Петро Лях,