* * В чём состоял взгляд Л.Н. Толстого на русскую историю? В чём различие истории-науки и истории-искусства? Какие задачи они решают? Какая история представляется вам более важной?

Сміхом крізь сльози звучать окремі місця твору.
У творі Нечуя-Левицького як сатира, так і гумор служать засобом викриття більших чи дрібніших вад у людському житті. Досконало знаючи народний гумор, Нечуй-Левицький широко користується ним у повісті. Пригадаймо такі гумористичні картини, як прихід Кайдаша з шинку в першому розділі, сутички Кайдашихи з невістками, показ набожності баби Палажки та ін. Навіть окремі описи сповнені сміху, дотепності, наприклад: “В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горшку,

піднімаючи затужавілий вершок угору…” Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з характерних рис українського народу, елементом національної психіки, багатої на “жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще часом і дуже сатиричний” (слова самого Нечуя-Левицького).
Часто гумористичні картини переходять у сатиру, в гостре осудження умов капіталістичної дійсності. Так, Нечуй-Левицький сатирично викриває, дрібновласницьку обмеженість молодих Кайдашів, які відмовляються розкопувати горба на користь собі і громаді, гостро висміює забобонність Кайдаша і знахарські здібності баби Палажки, осуджує жорстокість Кайдашихи, особливо у поводженні з Мелашкою, і хижацьку поведінку Мотрі у стосунках зі свекрухою. Повість “Кайдашева сім’я” увійшла в історію української літератури як соціально-побутовий твір, у якому автор змалював реалістичні образи селян другої половини XIX ст., виявив себе майстром художнього слова.

Объяснение

Жанр произведения:

очерк;

воспоминание;

рассказ.

Композиция:

рамочная;

последовательная.

Главной отличительной особенностью городской барышни является:

маленький рост;

образованность;

“ангельская” душа.

Два старика отправились за тридевять земель за умершую, чтобы:

выполнить ее

замолить свои грехи перед ней;

исполнить волю всего деревенского мира.

Тон повествования:

эмоционально-окрашенный;

сказочный;

нейтральный.

Развязкой является:

смерть героини;

отъезд,

развязки нет.

Крестьян и сосланную девушку объединяет:

общность убеждений;

человеческая любовь;

необходимость жить вместе.

В этом произведении звучат голоса:

одного персонажа;

двух;

трех.

Образы старика и старухи вызывают у повествователя:

симпатию;

безразличие;

критическое отношение.

Образ героини раскрывается:

в ее рассказах о себе;

в диалогах старика и старухи;

в раздумьях о ней автора.

Ключ: 1В, 2А, 3В, 4В, 5А, 6В, 7Б, 8В, 9А,10Б

В твоем тесте некоторые вопросы местами поменяны. Будь внемаьелтней