В предисловии А.С. Пушкин о своем романе написал, что он «собранье пестрых глав», «плод ума холодных размышлений и сердца горестных замет». А прощаясь с читателем в конце, назвал роман свободным. Что хотел сказать читателю автор? Порассуждайте об этом письменно
Давним-давно два бідні Дроворуби прокладали собі шлях додому через великий сосновий ліс. Стояла зимова морозна ніч. Земля та дерева були заметені снігом, маленькі гілочки потріскували від морозу, коли Дроворуби проходили повз них. І ось вони дійшли до гірської річки, яка нерухомо зависла в повітрі водоспадом, бо її поцілував Льодяний Король.
Було так холодно, що навіть звірі й птахи не знали, як цьому зарадити.
— Еге-ге! — прогарчав Вовк, шкутильгаючи через зарослі, підібгавши хвоста. — Це просто жахлива погода. Чому уряд за цим не слідкує?
— Піть! Піть! Піть! — щебетали зелені Коноплянки. — Стара Земля померла, і її загорнули в білий саван.
Чем смогла это история створення текста
Рад если
Удачи!