1.Какие чувства вызывает рассказ? 2.Как к герою относятся окружающие люди? 3.Почему только в конце рассказа автор сообщает нам фамилию, имя, отчество героя?
Твір-роздум на тему"трагедія голокосту". Вірші Пауля Целана. Вірш"Фуга смерті".
1)Фуга-послідовне повторення однієї музичної теми кількома голосами.
Найбільш відомий вірш Целана"Фуга смерті"-вражає моторошно реальністю. Присвячена темі Голокосту"Фуга смерті" поєднує в собі кілька ліричних жанрів.
"Фугу смерті" написано верлібром.
Тема Освенцізму, тема особистої та суспільної трагедії;тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити;тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв;тема смерті і пам'яті-постійно повторюються в поезії.
Написавши" Фугу смерті", Целан заперечив тезу німецького філософа Теодора Адорно:"Писати вірші після Освенцізму-це варварство".Та жах Голокосту поет намагався виразити через недомовки, умовчування-аж до повного оніміння.
У"Фузі смерті" прочитується своєрідна трансформація біблійних образів і мотивів. Целан не перший намагався зобразити жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтва. Головний колір зображення у нього-сірий, навіть чорний-як попіл, як фашистська уніформа, нацистська свастика.
Ключова метафора поети-"Чорне Молоко світання"-це оксюморон. Молоко тут не дає життя,а забирає"-" Молоко смерті.
Українською мовою фірш"Фуга смерті" переклали:Микола Бажан, Василь Стус, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн та Леонід Череватенко.
На жахливу реальність Освенцізму-це вказує й повторювальний метафора"могила в повітрі", у якій буде"лежати не тісно".
В уяві читача постають стовпчики диму, що піднімаються в небо над печами крематоріїв й несли з собою попіл невинно убитих жертв геноциду.
Такие люди, как Простаков, Простакова, Скотинин и были опорой государства в свое время. Государство поощряло их образ жизни и их отношение к крепостным. Изменилось время, понадобились другие люди-опоры. Но и тем, кто отстал от этого времени, нужно было найти свое место в новом времени, а по Фонвизину их нужно наказать, судить, все отобрать. Это закон "отрицания-отрицания", жестокий и по российски простой. Митрофанушке при всей его глупости нашли место он сам признался, что ему все равно куда его пошлют - там он пригодится и станет опорой. А Простаковой и Скотинину не суждено стать опорой государства в новых реалиях.
Твір-роздум на тему"трагедія голокосту". Вірші Пауля Целана. Вірш"Фуга смерті".
1)Фуга-послідовне повторення однієї музичної теми кількома голосами.
Найбільш відомий вірш Целана"Фуга смерті"-вражає моторошно реальністю. Присвячена темі Голокосту"Фуга смерті" поєднує в собі кілька ліричних жанрів.
"Фугу смерті" написано верлібром.
Тема Освенцізму, тема особистої та суспільної трагедії;тема кохання німецького ката до золотокосої Маргарити;тема рівноправності і рівноцінності німців і євреїв;тема смерті і пам'яті-постійно повторюються в поезії.
Написавши" Фугу смерті", Целан заперечив тезу німецького філософа Теодора Адорно:"Писати вірші після Освенцізму-це варварство".Та жах Голокосту поет намагався виразити через недомовки, умовчування-аж до повного оніміння.
У"Фузі смерті" прочитується своєрідна трансформація біблійних образів і мотивів. Целан не перший намагався зобразити жахливі події поєднанням різних не тільки поетичних жанрів, а й видів мистецтва. Головний колір зображення у нього-сірий, навіть чорний-як попіл, як фашистська уніформа, нацистська свастика.
Ключова метафора поети-"Чорне Молоко світання"-це оксюморон. Молоко тут не дає життя,а забирає"-" Молоко смерті.
Українською мовою фірш"Фуга смерті" переклали:Микола Бажан, Василь Стус, Петро Рихло, Мойсей Фішбейн та Леонід Череватенко.
На жахливу реальність Освенцізму-це вказує й повторювальний метафора"могила в повітрі", у якій буде"лежати не тісно".
В уяві читача постають стовпчики диму, що піднімаються в небо над печами крематоріїв й несли з собою попіл невинно убитих жертв геноциду.
Изменилось время, понадобились другие люди-опоры. Но и тем, кто отстал от этого времени, нужно было найти свое место в новом времени, а по Фонвизину их нужно наказать, судить, все отобрать. Это закон "отрицания-отрицания", жестокий и по российски простой. Митрофанушке при всей его глупости нашли место он сам признался, что ему все равно куда его пошлют - там он пригодится и станет опорой. А Простаковой и Скотинину не суждено стать опорой государства в новых реалиях.