Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.
На смену последнему дню перед Рождеством приходит ясная морозная ночь. Дивчины и парубки ещё не вышли колядовать, и никто не видел, как из трубы одной хаты пошёл дым и поднялась ведьма на метле. Она черным пятнышком мелькает в небе, набирая звезды в рукав, а навстречу ей летит черт, которому «последняя ночь осталась шататься по белому свету». Укравши месяц, черт прячет его в карман, предполагая, что наступившая тьма удержит дома богатого козака Чуба, приглашённого к дьяку на кутю, и ненавистный черту кузнец Вакула (нарисовавший на церковной стене картину Страшного суда и посрамляемого черта) не осмелится прийти к Чубовой дочери Оксане. Покуда черт строит ведьме куры, вышедший из хаты Чуб с кумом не решаются, пойти ль к дьячку, где за варенухой соберётся приятное общество, или ввиду такой темноты вернуться домой, — и уходят, оставив в доме красавицу Оксану, принаряжавшуюся перед зеркалом, за чем и застаёт ее Вакула. Суровая красавица насмехается над ним, ничуть не тронутая его нежными речами. Раздосадованный кузнец идёт отпирать дверь, в которую стучит сбившийся с дороги и утративший кума Чуб, решив по случаю поднятой чёртом метели вернуться домой. Однако голос кузнеца наводит его на мысль, что он попал не в свою хату (а в похожую, хромого Левченка, к молодой жене коего, вероятно, и пришёл кузнец), Чуб меняет голос, и сердитый Вакула, надавав тычков, выгоняет его. Побитый Чуб, разочтя, что из собственного дома кузнец, стало быть, ушёл, отправляется к его матери, Солохе. Солоха же, бывшая ведьмою, вернулась из своего путешествия, а с нею прилетел и черт, обронив в трубе месяц.
Три богатирі на картині художника В.Васнецова - це три потужні фігури витязів на добрих конях. Ілля Муромець, Добриня Микитович і Альоша Попович - герої, знайомі нам за народними билинами.
Вони скакали на весь дух по чистому полю, а зараз зупинилися і вирішують, куди їм шлях тримати, в який бік, де чекають від них до
Воїни впевнено і міцно сидять в сідлах, вітер розвіває гриви їхніх коней. Навколо них - чисте поле з пожовклою травою. За спиною - сірі пагорби, над головою - непривітне потемніле небо, під ногами - проїжджа дорога. Ось-ось розіграється негода, від якої ніде їм сховатися.
Коні у богатирів різних мастей: один чорний, інший - рудий, третій - білий. Обладунки витязів, кінська упряж виглядають достовірно, тому що художник підібрав для них металевий колір. І вся картина написана фарбами, відповідними кольору обладунків, тому на ній майже немає яскравих плям, за винятком червоного щита у одного з героїв і збруї його коня.