Красоте человеческих лиц» II.Л. Заболоцкий выступает мастером психологического портрета. Разные человеческие лица, описанные им в этом произведении, соответствуют различным типам характеров. Сквозь внешний настрой и эмоциональное выражение лица Н.А. Заболоцкий стремится заглянуть в душу человека, увидеть его внутреннюю сущность. Поэт сравнивает лица с домами: одни - пышные порталы, другие — жалкие лачуги. Прием контраста автору рельефней очертить различия между людьми. Одни — возвышенные и целеустремленные, наполненные жизненными планами, другие — убогие и жалкие, а иные вообще выглядят отстраненно: все в себе, закрыты для окружающих.
Герої та їх характеристика Меггі: 12-річна дівчинка, дочка Мортімера Фолхарата і Терези, розумна і хоробра. Вона виросла серед книг, які їй з самого раннього дитинства купували і читали батьки, і тому дуже начитана, навіть дивує своїми пізнаннями Елінор, велику любительку книг, тітку Рези. Меггі володіє неабияким даром читця, який передався їй від батька. Меггі з батьками живе тепер у Елінор. Після того, що сталося з Меггі в селі Капрікорн, у неї з’явилося одне бажання: навчитися писати, як Феноліо, автор «Чорнильне серце», щоб не тільки вичитувати персонажів з книг, а й вміти відправляти їх назад
