ІВ Як ви вважаєте, чому ніч, у яку був переданий Коран людям, мусульмани вважають найкра- щою ніччю року?

Знайдіть спільні мотиви у першому псалмі Біб- дії та першій сурі Корану. Про що це свідчить?

Чи випадково останні сури Корану мають назви «Світанокта «Люди»?

 Стихотворение содержит ряд противопоставлений: свободная природа - скованный властью поэт-изгнанник, холодность - пламенность, бесчувствие - страдание. Но поэт не отдал бы своих страданий за безмятежность, не променял бы тяжкую участь изгнанника на холодное блаженство.      Поэтика      Жанр - элегия. Стихотворный метр - четырёхстопный дактиль, система рифмовки - перекрёстная, дактилические рифмы.    Основной приём стихотворения - аллегория. Автор ведёт воображаемый диалог с тучами, плывущими по небу. Он соотносит свою судьбу с движением туч. Возникает образ странника, одиноко бредущего по дорогам жизни.    В стихотворении сливаются две важнейшие лермонтовские темы: свободы и одиночества. В первой строфе образы туч и лирического героя сопоставлены, а во второй строфе они резко противопоставляются: тучам чужды страсти и страдания, они - "вечно холодные, вечно свободные". Этот контраст подчёркивает трагическую несвободу, изгнанничество лирического героя.    В риторических вопросах, которые герой задаёт тучам:           Кто же вас гонит: судьбы ли решение?           Зависть ли тайная? злоба ль открытая?           Или на вас тяготит преступление?           Или друзей клевета ядовитая?     слышны те причины горечи и разочарования, которые заставляют самого героя покинуть родину и умчаться в чужие края.     Тучки так же, как и герой, мчатся "с милого севера", но ими не руководит жестокий рок, в них нет души, они не испытывать боль. Причина их "бега" иная:           Нет, вам наскучили нивы бесплодные...           Чужды вам страсти и чужды страдания;           Вечно холодные, вечно свободные,           Нет у вас родины, нет вам изгнания.      Поэт использует также выразительные эпитеты, синтаксические повторы, инверсии ("Тучки небесные, вечные странники, / Степью лазурною, цепью жемчужною..."). Это придаёт стихотворению лиризм и напевность.

Объяснение:

ответ: Іліада» складається з 15 693 віршів, які поділяються на 24 пісні за кількістю букв грецького алфавіту. Дослідники називають її поемою «єдиного героя», весь сюжет якої зосереджений навколо однієї теми - гніву Ахілла на вождя походу племен еллінів царя Аргосу Агамемнона проти іонійської Трої, що тривав майже 50 днів. Вона відрізняється художньою довершеністю, єдністю поетичного матеріалу, ідеальною стрункістю композиції, розмаїттям художніх засобів, високою поетичністю образів.

Остання, 24 пісня поеми дає можливість зрозуміти ідею всього твору та ставлення автора до зображуваних подій. Численні епітети й порівняння, описи вчинків героїв роблять цілком очевидним те, що Гомер звеличує своїх співвітчизників, особливо доблесного героя Ахілла. Але Гомер не співець війни. Ахілл - мужній воїн, сміливий та хоробрий, гроза троянців, та саме він сіє смерть та жорстокість. Символічно, що саме в його вуста автор вкладає слова осуду війни та її жорстокості, ворожнечі між людьми:

Объяснение: Ну  чим змогла тим змогла