Вариант 2
А1. Назовите годы жизни А.А. Ахматовой
а) 1892-1941 б) 1868-1936 в) 1889-1966
А2.Которая из поэтесс была внучкой женой офицера?
А) А.А. Ахматова б) М.И. Цветаева
А3. Для которой из поэтесс «важен в стихах не текст, а подтекст?»
(В.Корнилов)
а) А.А. Ахматова б) М.И. Цветаева
А4.Которая из поэтесс боготворила А.Блока?
а) А.А. Ахматова б) М.И. Цветаева
А5. У которой из поэтесс надо учиться недосказанности?
а) А.А. Ахматова б) М.И. Цветаева
А6. Какое стихотворение написала М.Цветаева?
а) «Не жалею, не зову, не плачу…»
б) «Стихи Блоку»
в) «Скрипка и немножко нервно»
г) «Маяковский в 1913 году»
А7. Какое стихотворение не принадлежит М.Цветаевой?
а) «Идешь, на меня похожий…»
б) «Мне нравится, что вы больны не мной…»
в) «Моим стихам, написанным так рано…»
г) « Отговорила роща золотая…»
В1. Чьи строки и кому посвящены: Я пришла к поэту в гости.
Ровно в полдень. Воскресенье.
Тихо в комнате А за окнами мороз…
Вот смотри
Любимый многими писатель двадцатого века Михаил Булгаков является по своей сути мистическим автором, так как пророчествовал в своих произведениях. В иронической повести «Собачье сердце» автор дал волю воображению, думая, что произведение никогда не будет напечатано. В ней Булгаков открыто показал к чему могут привести последствия революции.
Писатель остро показывает государственный и социальный уклад двадцатых годов. В первой части повести автор показывает достаточно симпатичного пса Шарика, который незаслуженно страдает от злых людей вокруг. Песик достаточно умный и не лишен рассуждения. К примеру, он любит писателя графа Толстого, а злых людей ненавидит. Шарик здраво рассуждает и разделяет такие понятия как «товарищ», «гражданин» и «господин».
Затем Булгаков вводит читателя в жизнь известного профессора Филиппа Филипповича Преображенского и доктора Борменталя. Они яркие представители интеллигенции, которые, согласно автору, живут исключительно нравственно.
После эксперимента по пересадке гипофиза, профессор Преображенский из бездомного пса Шарика и погибшего в кабацкой драке мужчины делает нового человека, которому в дальнейшем дают имя Полиграф Полиграфович Шариков.
Но новое существо проявляет далеко не сыновьи чувства к профессору. Новоиспеченный Шариков постепенно становясь человеком, указывает профессору на общественную неравность. Михаил Афанасьевич Булгаков в повести противопоставляет Шарикова и Преображенского. Новый мир и старый. Но Шариков у него — это не пролетарий, это скорее всего те бездельники, которые стали во главе революции, желая зацапать свой кусок от чужого.
Главным учителем Шарикова становится Швондер. Несмотря на все усилия профессора и доктора Борменталя, Шариков слушает одного Швондера, который, в свою очередь, делает все, чтобы подопечного направить на путь гибели, катастрофы. Булгаков не только иронизировал, но и показал к чему может привести власть тех, кто был «никем», а потом стал «всем». Ведь программа, направленная на равенство каждого члена общества позволяла все взять и разделить поровну.
Источник: Сочинение по повести Собачье сердце Булгакова рассуждение
Дядько Том — негр, спочатку раб сім’ї Шелбі, потім раб Гейлі, потім його господарем стає Сент-Клер, і останній — Саймон Легрі. Головний герой роману. Чесний, добросердечний, благочестивий, вразливий. Реплік Тома в романі не так вже й багато, проте всі вони підкреслюють, що Том — глибока особистість. Змінив світогляд багатьох героїв, їх ставлення до рабів.
Еліза — мати Гаррі, проданого разом з Томом. Вирішує бігти разом з сином, зрештою виявляється разом з чоловіком і сином в Канаді.
Сім’я Шелбі: Джордж Шелбі — син подружжя Шелбі, молодий господар. У дитинстві дружив з Томом, вчив його грамоти. Згодом знаходить вмираючого Тома, ховає його і відпускає всіх своїх рабів. В силу своєї молодості, Джордж імпульсивний, рвучкий, емоційний. Містер Шелбі — старий господар. Дуже любив і цінував Тома як цінного працівника, але був змушений його продати. Помирає в кінці розповіді. Місіс Шелбі — господиня. Любить сина і чоловіка, також цінувала Тома і дуже не хотіла, щоб чоловік продав його. Справжня леді, розумниця і красуня. Сім’я Сен-Клер: Огюстен Сен-Клер — господар. Легковажний, але лояльний і справедливий. Добре поводиться зі своїми слугами. Азартний, легкий на підйом, розумний і дотепний. Часом саркастичний. Мав пристрасть до алкоголю, але згодом, після розмови з Томом, кидає пити. Огюстен рідко навідується до церкви, чим дуже незадоволена його дружина, Марі. Він пояснює це тим, що йому там нудно, хоча насправді він давно зневірився в Бозі. Купивши Тома, Огюстен багато що переглядає в своєму житті — кидає пити, стає більш вдумливим, стриманим. Ненавидить рабство і хоче звільнити всіх своїх рабів. Прислухається до думки Тома, часом радиться з ним. Обожнює свою дочку Єву, дуже страждає, коли та помирає. Гине від удару ножем. Евангеліна «Єва» Сен-Клер — єдина дочка господарів. Юна, але дуже глибокодумна, розважлива дівчинка. Обожнює всіх слуг, особливо Меммі і Тома батька, щоб той звільнив їх. Вихована аристократкою, Єва начисто позбавлена егоїзму; за словами її батька, «зло не пристане до Єви». Співчуття, милосердя — це все про неї, Меммі називає її «янголятком». Рано помирає від туберкульозу. Всі сумують і страждають по Єві, від слуг до батька. Марі Сен-Клер — господиня, дружина Огюстена. Егоїстична, показно-релігійна жінка, повна протилежність своєї дочки і чоловікова. Істерична, безладна. Іпохондрик. Постійно на все скаржиться, не терпить, коли їй суперечать. Піднімає руку на своїх слуг, чого не дозволяє собі Огюстен і тим більше Єва. Після смерті чоловіка і доньки розпродає всіх слуг. Офелія — кузина Огюстена, двоюрідна тітка Єви. Родом з Нової Англії. Ненавидить рабство, але недолюблює негрів. Сувора, дисциплінована жінка. Все робить своїми руками, не вдаючись до до слуг, чим викликає здивування і недовіру на Півдні. Цілеспрямована, справедлива леді. Але і їй не чужі співчуття, милосердя. Чесна, пряма. Не любить Марі, обожнювала Єву. Огюстена любить з дитинства, хоч і вважає його легковажним і необов’язковим. Огюстен подарував їй дівчинку — негритянку по імені Топси. Офелія виховує її, відвозить в Вільні Штати і там звільняє її. Альфред Сен-Клер — рідний брат Огюстена, повна йому протилежність. Деспотичний, жорсткй. Насмішкуватий. Має сина Енріка, схожого на нього самого; той зовсім не схожий на Єву, але дуже її любить.