Виконайте одне із завдань
· Напишіть твір-мініатюру «Чому поезія Т.Г.Шевченка актуальна й донині»
· Напишіть твір-мініатюру «Грає кобзар, виспівує…»
· Висловіть судження про те, чи добре мати такого друга, як Павлусь, і чому.
· Висловіть свої міркування з приводу того, як би ви вчинили на місці Павлуся
Візьміть відповідальність на себе просто зараз — і Ви перетворите цю землю на діамант.
С. Вакарчук
Буду я навчатись мови золотої
Публіцистичний стиль (від латин, publicus — суспільний, народний) — це стиль мовлення, який використовується в різних сферах суспільного життя: у газетах і журналах, на телебаченні й по радіо, у публічних політичних виступах, у діяльності партій та громадських об'єднань.
Характерні ознаки стилю: точність, конкретність, обґрунтованість; послідовність; логічність викладу; емоційність; образність; закличність; загальнодоступність.
Мета публіцистичного стилю — інформування, передача суспільно значущої інформації з одночасним впливом на читача, слухача, переконанням його в чомусь, навіюванням йому певних ідей, поглядів, спонуканням до певних вчинків, дій.
Жанри публіцистики — стаття в газеті, журналі, нарис, репортаж, інтерв'ю, фейлетон, ораторське мовлення, судова промова, виступ по радіо, телебаченню, на зборах, доповідь.
738. Прочитайте вислови. Якою темою вони об'єднані? До чого закликають автори?
1. Не дивіться на Україну як на землю своїх батьків. Дивіться на неї як на землю своїх дітей (С. Вакарчук). 2. …Юнацькі руки молоді. Вам добре б тішитись в труді. Тесать, копать, залізо б гнути, садити сад, зелені рути, плоти гонити по воді (А. Малишко). 3. …До праці, молоді приятелі, до інтенсивної, невсипущої праці над собою самими! Здобувайте знання, теоретичне й практичне, гартуйте свою волю, виробляйте себе на серйозних, свідомих і статечних мужів, повних любові до свого народу і здібних виявляти ту любов не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею. Таких мужів потребує кожда нація і кожда історична доба… (І. Франко) 4. Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе. Мріяти й шукати, доки жити, шкварити байдужість на вогні!.. А якщо відкрию вже відкрите, друзі! Ви підкажете мені… (В. Симоненко)
• Чи можна вважати звернення Івана Франка «інструкцією» для сучасної молоді? Чи не втратило з часом воно свою актуальність?
739. Прочитайте поради Святослава Вакарчука молоді.
Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини. Що для цього порадив би зробити я: 1. У кожного з вас має бути велика мета. Закрийте очі. Подумайте кожен про своє, чого більшого ви хотіли б досягнути. Спробуйте візуалізувати це для себе. Шимон Перес
говорив: Dream Big! Мета має бути дійсно великою. Не мрійте про грошове багатство, мрійте про велике.
2. Повірте в себе. Якщо ви не повірите в себе, ніхто у вас не повірить. Ви маєте бути щиро впевнені і вірити в те, що у вас і у всіх нас вийде.
3. Не мисліть короткостроково та лінійно. Думайте на перспективу — світ може розвиватися експоненціально.
4. Йдіть та робіть. Відразу після цієї зустрічі. Ніхто, крім вас не зробить. Ніхто. Немає царя, президента, прем’єра, який би замість вас щось зробив. Будівництво своєї країни та досягнення великої мети — це кропітка та щоденна праця. Це як будівництво стартапу. Ніхто не виграє мільярд доларів у лотерею. Не потрібно чекати перемоги при першій ітерації. Можливо, вам доведеться спробувати десятки, сотні разів. Та ви маєте вірити, що у вас все вийде!
5. Більше віддавайте. Віддавайте частину свого серця, часу, думок, ідей. Діліться. Ми взагалі живемо в open world. І я хочу, щоб Україна такою і була — відкритою. З відкритими даними.
6. Будьте послами своєї країни, де б ви не були. Позитивне реноме держави суттєво пришвидшує і реальний успіх.
Ви Завтра UA. Це три різні слова. Дуже сподіваюсь, що вони будуть пов’язані між собою. Це залежить лише від вас.
• Поясніть значення слів експоненціально, ітерація, реноме, стартап.
• Поширте думку «Саме ви, а не хтось інший, зможете змінити траєкторію розвитку нашої Батьківщини» власними аргументами.
740. Використовуючи довідкову літературу або інтернетні джерела, виконайте етимологічний аналіз слів молодий і майбутнє.
Объяснение:
Объяснение:
Считается, что первые сказки появились на Востоке: в древней Индии и соседних странах. А уже оттуда они начали своё большое путешествие по Азии, восточной Европе, а позднее и по всему свету. Само слово «сказка» на Руси впервые появляется в письменных источниках только в XVII веке, до этого произведения народного фольклора называли баснями.
Мы мало что знаем о создателях первых сказок. Однако известно, что сочиняли их обычные люди, которые часто и выступали в роли главных героев. Они же передавали сказочные истории из уст в уста, по ходу дела изменяя и дополняя их. Такие сказки с большим интересом слушали не только дети, но и взрослые.
В Европе автором одного из первых сборников сказок стал французский поэт и литературный критик Шарль Перро, в 1697 году издавший книгу «Сказки матушки Гусыни». А в 1704-1717 годах в Париже вышло сокращённое издание арабских сказок «Тысяча и одна ночь», подготовленное Антуаном Галланом для короля Людовика XIV.
Однако начало систематическому собиранию сказочного фольклора положили представители немецкой мифологической школы в фольклористике братья Гримм. Именно после того, как они издали в 1812-1814 годах сборник «Домашние и семейные немецкие сказки», интерес к родному фольклору проявили писатели и учёные других стран Европы. Однако у братьев Гримм были предшественники и в самой Германии. Например, ещё в 1782-1786 годах немецкий писатель Иоганн Карл Август Музеус составил пятитомный сборник «Народные сказки немцев».
В России одним из первых народные сказки начал собирать русский этнограф Александр Николаевич Афанасьев. Подготовленный им сборник «Русские детские сказки» вышел в Москве в 1870 году. Большой вклад в развитие детского фольклора внесли такие личности, как Екатерина Авдеева и Владимир Даль. В истории собирания детского фольклора также оставил заметный след и этнограф-собиратель Павел Васильевич Шейн. Именно он и выделил детский фольклор как особую область науки.
Как видим, сказки дают нам огромное пространство для исследований и новых неожиданных открытий. Это увлекательный и интересный процесс, ведь эти истории – не оторванные от реальности притчи, а энциклопедии о различных народах и культурах, их обычаях, верованиях, идеях и Порой кажется, что в сказке можно найти ответы на все вопросы, даже если ты уже не ребёнок. Кто знает, может, так оно и есть.