1. Какое настроение, какая музыка преобладают в стихотворениях разных поэтов о родной стороне? О чем говорят поэты-эмигранты? Почему им «трудно без России*? Что вспоминают они на чужбине?
В стихотворениях разных поэтов о родной стороне преобладает задумчивость и задушевность, то любовное вспоминание мелочей быта и природных состояний, что ассоциируются у них с родной стороной. Стихи о родине получаются, как правило, очень напевными и размеренными.
Поэты-эмигранты говорят о том, что очень скучают по России, что память о ней лежит в самой глубине их сердца. Им трудно без России, потому что нигде на чужбине нет таких просторов, таких милых сердцу уголков, нигде их не принимают как своих. На родине они оставили частичку своей души и теперь вспоминают о русской природе, обычаях, обо всё старом укладе жизни.
2. Какое состояние души передают строки разных поэтов?
Полюбил бы я зиму.
Да обуза тяжка...
От нее даже дыму
Не уйти в облака.
И. Анненский. «Снег»
Но один есть в мире запах,
И одна есть в мире нега:
Это русский зимний полдень.
Это русский запах снега...
Дон Лминадо. «Города и годы»
Строки И. Анненского передают состояние усталости и немощи. Можно предположить, что зима в его стихотворении мрачная и ветреная. Дон Аминадо, напротив, воспевает и утверждает русскую зиму как самое прекрасное, что есть на свете. Он рисовал зиму светлую, солнечную, с сияющим скрипучим снегом, который так похож на перину, что в нём хочется искупаться.
4. Обратим внимание на то, что И. Анненский, с одной стороны, как будто бы недоволен зимой: "...Да обуза тяжка... / От нее даже дыму не уйти в облака" а с другой — любуется блеском снега: «Но люблю ослабелый / От заоблачных нег — /
То сверкающе-белый, / То сиреневый снег..." Как меняются взгляд н чувства поэта от созерцания родных просторов?
8. В якому творі вперше було викладено теоретичні засади французького класицизму?
«Поетика» Ж. Шаплена (1638), «Мистецтво поетичне» Нікола Буало (1674)
9. Назвати відомих вам представників класицизму.
Жак-Луи Давид, Жан Огюст Доминик Энгр,
Джон Сингер Сарджент,
Эдгар Дега,
Данте Габриэль Россетти
10. Схарактеризуйте образ пана Журдена. Назвіть його позитивні і негативні риси.
позитивні: віра у шляхетність Доранта, любов до пісень, уміння ставити мету, щирість, розважливість.
негативні: довірливість, зрада, жорстокість до Люсіль, несправідливість, неосвіченість, грубість.
11. Рівень 4
друга тема
Мольєр (Жан-Батіст Поклен) — драматург, поет, актор — створив чудові п’єси, що дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: «Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп». І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є «Міщанин-шляхтич», де автор намалював сатиричний образ буржуа.
Головна проблема, на якій побудовано сюжет "Мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу життя.
Саме про одного з таких буржуа — пана Журдена і розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство. До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними.. Обоє вони також пошилися в дурні. Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої — Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков'єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Через смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр створює повчальний твір, не забуваючи про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.
«Мне
1. Какое настроение, какая музыка преобладают в стихотворениях разных поэтов о родной стороне? О чем говорят поэты-эмигранты? Почему им «трудно без России*? Что вспоминают они на чужбине?
В стихотворениях разных поэтов о родной стороне преобладает задумчивость и задушевность, то любовное вспоминание мелочей быта и природных состояний, что ассоциируются у них с родной стороной. Стихи о родине получаются, как правило, очень напевными и размеренными.
Поэты-эмигранты говорят о том, что очень скучают по России, что память о ней лежит в самой глубине их сердца. Им трудно без России, потому что нигде на чужбине нет таких просторов, таких милых сердцу уголков, нигде их не принимают как своих. На родине они оставили частичку своей души и теперь вспоминают о русской природе, обычаях, обо всё старом укладе жизни.
2. Какое состояние души передают строки разных поэтов?
Полюбил бы я зиму.
Да обуза тяжка...
От нее даже дыму
Не уйти в облака.
И. Анненский. «Снег»
Но один есть в мире запах,
И одна есть в мире нега:
Это русский зимний полдень.
Это русский запах снега...
Дон Лминадо. «Города и годы»
Строки И. Анненского передают состояние усталости и немощи. Можно предположить, что зима в его стихотворении мрачная и ветреная. Дон Аминадо, напротив, воспевает и утверждает русскую зиму как самое прекрасное, что есть на свете. Он рисовал зиму светлую, солнечную, с сияющим скрипучим снегом, который так похож на перину, что в нём хочется искупаться.
4. Обратим внимание на то, что И. Анненский, с одной стороны, как будто бы недоволен зимой: "...Да обуза тяжка... / От нее даже дыму не уйти в облака" а с другой — любуется блеском снега: «Но люблю ослабелый / От заоблачных нег — /
То сверкающе-белый, / То сиреневый снег..." Как меняются взгляд н чувства поэта от созерцания родных просторов?
Контрольна робота
Бароко і класицизм
Варіант І
1.в
2.в
3.в
4.в
5.б
6.а
7.
А.3
Б.1
В.2
Г.5
8. В якому творі вперше було викладено теоретичні засади французького класицизму?
«Поетика» Ж. Шаплена (1638), «Мистецтво поетичне» Нікола Буало (1674)
9. Назвати відомих вам представників класицизму.
Жак-Луи Давид, Жан Огюст Доминик Энгр,
Джон Сингер Сарджент,
Эдгар Дега,
Данте Габриэль Россетти
10. Схарактеризуйте образ пана Журдена. Назвіть його позитивні і негативні риси.
позитивні: віра у шляхетність Доранта, любов до пісень, уміння ставити мету, щирість, розважливість.
негативні: довірливість, зрада, жорстокість до Люсіль, несправідливість, неосвіченість, грубість.
11. Рівень 4
друга тема
Мольєр (Жан-Батіст Поклен) — драматург, поет, актор — створив чудові п’єси, що дотепер не сходять зі сцен багатьох театрів світу: «Тартюф», «Дон Жуан», «Мізантроп». І однією з найкращих, найяскравіших його комедій є «Міщанин-шляхтич», де автор намалював сатиричний образ буржуа.
Головна проблема, на якій побудовано сюжет "Мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу життя.
Саме про одного з таких буржуа — пана Журдена і розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство. До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними.. Обоє вони також пошилися в дурні. Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої — Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков'єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Через смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр створює повчальний твір, не забуваючи про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.
Объяснение: