Світ О. Генрі розмаїтий і багатий. Його геро люди: художники, продавщиці, дрібні службовці. У них часто немає грошей, вони живуть у бідних кварталах, але все одно приваблюють і цікавлять читачів. Чому ось уже скільки років тори письменника не втрачають своєї популярності? Спробуємо розгадати секрет О. Генрі на прикладі декількох його новел.
Молоді художниці Сью та Джонсі, які оселилися в невеликому кварталі Гриніч-Вілідж, зіткнулися з певними труднощами. Дівчата жили бідно, а восени Джонсі раптово захворіла на пневмонію. Невідомо, чим би закінчилася історія хвороби Джонсі, якби не старий Берман, котрий намалював на стіні листок плюща. Зрозумівши безвихідь становища Джонсі, він вирішив врятувати бідну дівчину, пожертвувавши своїм власним життям.
Мабуть, кожний, хто прочитав новелу О. Генрі, зрозумів, що таке справжнє співчуття й милосердя, що треба бути уважнішими до тих, хто поруч, вчитися «бачити» серцем.
Герої іншої новели О. Генрі «Дари волхвів» Джим і Делла пожертвували один заради одного тим найдорожчим, що в них було. Як відомо, волхви принесли дари немовляті Ісусу Христу від щирого серця. Делла відрізала і продала волосся, щоб купити ланцюжок для годинника Джима, а Джим продав батьківський годинник, щоб купити гребінці для розкішного волосся Делли. Вони це зробили в ім'я любові. Молоді люди чисті душею, як діти. Саме так автор називає їх, захоплюючись їхнім вчинком. Джим і Делла мудрі серцем. Тому вони і є волхвами
У каждого человека есть душа, которое имеет сострадание, жалость, скорбь... Люди прячут его, чтобы показать свою гордость. Но, зачем? Человек, читая книги, газеты, может увидеть разные рассказы, например как Юшко, как его обижали, гнобили, но он радовался жизни... Или можно найти жестокость в рассказе Муму, его любил хозяин и со жалости убил сам, по захотению женщины.
Человеку суждено относиться к окружающему миру неравнодушно. Как бы человек ни старался не обращать внимания, у него в душе всё равно печаль. Это ситуация как в повести Станционный смотритель. Неблагодарность со стороны девушки по отношению дедушки, привел к раскаяниям девушки около могилы...
Если перестать сочувствовать и сострадать окружающим, то мир погрузиться во тьму жестокости и бездушия. Сочувствие и сострадание необходимо. Они делают человека лучше.
Світ О. Генрі розмаїтий і багатий. Його геро люди: художники, продавщиці, дрібні службовці. У них часто немає грошей, вони живуть у бідних кварталах, але все одно приваблюють і цікавлять читачів. Чому ось уже скільки років тори письменника не втрачають своєї популярності? Спробуємо розгадати секрет О. Генрі на прикладі декількох його новел.
Молоді художниці Сью та Джонсі, які оселилися в невеликому кварталі Гриніч-Вілідж, зіткнулися з певними труднощами. Дівчата жили бідно, а восени Джонсі раптово захворіла на пневмонію. Невідомо, чим би закінчилася історія хвороби Джонсі, якби не старий Берман, котрий намалював на стіні листок плюща. Зрозумівши безвихідь становища Джонсі, він вирішив врятувати бідну дівчину, пожертвувавши своїм власним життям.
Мабуть, кожний, хто прочитав новелу О. Генрі, зрозумів, що таке справжнє співчуття й милосердя, що треба бути уважнішими до тих, хто поруч, вчитися «бачити» серцем.
Герої іншої новели О. Генрі «Дари волхвів» Джим і Делла пожертвували один заради одного тим найдорожчим, що в них було. Як відомо, волхви принесли дари немовляті Ісусу Христу від щирого серця. Делла відрізала і продала волосся, щоб купити ланцюжок для годинника Джима, а Джим продав батьківський годинник, щоб купити гребінці для розкішного волосся Делли. Вони це зробили в ім'я любові. Молоді люди чисті душею, як діти. Саме так автор називає їх, захоплюючись їхнім вчинком. Джим і Делла мудрі серцем. Тому вони і є волхвами
Подробнее - на -
Объяснение:
ответ
У каждого человека есть душа, которое имеет сострадание, жалость, скорбь... Люди прячут его, чтобы показать свою гордость. Но, зачем? Человек, читая книги, газеты, может увидеть разные рассказы, например как Юшко, как его обижали, гнобили, но он радовался жизни... Или можно найти жестокость в рассказе Муму, его любил хозяин и со жалости убил сам, по захотению женщины.
Человеку суждено относиться к окружающему миру неравнодушно. Как бы человек ни старался не обращать внимания, у него в душе всё равно печаль. Это ситуация как в повести Станционный смотритель. Неблагодарность со стороны девушки по отношению дедушки, привел к раскаяниям девушки около могилы...
Если перестать сочувствовать и сострадать окружающим, то мир погрузиться во тьму жестокости и бездушия. Сочувствие и сострадание необходимо. Они делают человека лучше.