Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.
Я очень люблю своего дедушку. Мой дедушка — врач. Он давно должен быть на пенсии, но еще работает. На работе его с уважением называют по имени и отчеству, Виктором Борисовичем. Раньше он работал в больнице. Сейчас мой дедушка — участковый терапевт в поликлинике, он лечит взрослых людей и выписывает им больничные листы.Дедушка Витя среднего роста. Я бы не назвал его худым или стройным. Скорее, он весьма упитанный человек. Дедушка носит усы. Голоса у него уже наполовину седая, и усы тоже. У дедушки густые черные с проседью брови и карие глаза.С виду мой дед кажется добрым толстяком. Но он строгий и не даст себе «сесть на голову». Если дедушка сердится, его брови грозно хмурятся. В этот момент он может одним взглядом навести страху на того, кто с ним спорит. Пациенты и медсестры его очень уважают. А все внуки, то есть я и мои двоюродные братья, слушаются дедушку с первого раза.Дедушка умеет делать все! У него золотые руки. Он может мастерить множество всяких вещей, даже мебель. Когда-то он сам собрал радиоприемник, потому что увлекался радио. Еще он когда-то хорошо играл на баяне, даже окончил музыкальную школу. Но потом забросил это дело, потому что стало некогда.Мой дедушка — очень интересный человек. Я мог бы еще долго рассказывать о нем.
Калина – дуже красива рослина. Це стрункий кущ, з багатьма тонкими вітками, що тягнуться до неба. Із приходом весняного тепла на них набухають бруньки. Потім калина вся вкривається білими суцвіттями-парасольками, вона вбирає тепло сонця та живильну вологу землі. ЇЇ листя яскраво-зелене з нерівними зубчастими краєчками, і в них плутається вітерець.
Потім, коли квіти оцвітають, на їхньому місці з'являються маленькі зелені ягідки. Вони поступово стають більшими та восени набувають насичено червоного кольору. Стиглі ягоди калини схожі на яскраві краплини крові, тому в традиції українського народу вони символізують силу життя. Ягоди калини також бувають жовтого та чорного кольору, а деякі види її не скидають листя восени.
Калина трохи кисла та терпкувата на смак. З неї готують смачне варення та компот. Зображенням калини прикрашають предмети побуту, крашанки, вишиванки.