Это случилось не так давно летом. Я выходил из дома и вдруг услышал громкий лай сразу нескольких собак и увидел у соседнего подъезда стаю бродячих псов. Они окружили кота и громко лаяли, собираясь напасть.
Я застыл, не зная, что делать. До стаи я добежать не успевал, позвать на тоже, и в руках у меня ничего не было. И тут я услышал громкий крик: "Фу! Фу! Прочь отсюда!". Из подъезда выскочил мой друг и бросился на эту стаю, размахивая сумкой. Собаки поджали хвосты и разбежались, хотя их было много, а мой друг Дима - маленького роста и совсем не богатырского сложения. Он в шутку сам себя иногда хиляком называет. Я восхитился силой духа моего друга. Он не просто не испугался собачьей стаи - он даже не задумался над тем, что мог пострадать и сразу кинулся на коту. Он был совершенно уверен в том, что собаки разбегутся. Наверное, поэтому так и случилось.
Этот случай запомнился мне навсегда. Я понял, что иногда сила духа важнее, чем просто сила.
Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Это случилось не так давно летом. Я выходил из дома и вдруг услышал громкий лай сразу нескольких собак и увидел у соседнего подъезда стаю бродячих псов. Они окружили кота и громко лаяли, собираясь напасть.
Я застыл, не зная, что делать. До стаи я добежать не успевал, позвать на тоже, и в руках у меня ничего не было. И тут я услышал громкий крик: "Фу! Фу! Прочь отсюда!". Из подъезда выскочил мой друг и бросился на эту стаю, размахивая сумкой. Собаки поджали хвосты и разбежались, хотя их было много, а мой друг Дима - маленького роста и совсем не богатырского сложения. Он в шутку сам себя иногда хиляком называет. Я восхитился силой духа моего друга. Он не просто не испугался собачьей стаи - он даже не задумался над тем, что мог пострадать и сразу кинулся на коту. Он был совершенно уверен в том, что собаки разбегутся. Наверное, поэтому так и случилось.
Этот случай запомнился мне навсегда. Я понял, что иногда сила духа важнее, чем просто сила.
Образ української жінки в історичних піснях, думах та піснях Марусі Чурай
У народних історичних піснях, баладах і думах, що є унікальним жанром української народної творчості, народ відобразив безліч яскравих людських образів. Багато з них були воїнами, що захищали рідну землю від ворогів; є у цих творах і жіночі образи, бо ж не можна уявити воїна без матері, дружини або коханої.
Образи жінок у українській пісенній спадщині дуже різні. Це і дівчина, що чекає свого коханого з походу, і мати, що сумує за загиблим сином, і дружина, що проводжає чоловіка у похід. Дуже яскравий жіночий образ ми бачимо у думі про Марусю Богуславку, полонянку, яка до своїм братам втекти з неволі, а сама лишилася сумувати за втраченою вітчизною.
Багато виразних, живих, образів українських жінок ми бачимо у піснях Марусі Чурай - напівлегендарної співачки і поетеси часів Хмельниччини. У іі піснях «Ой не ходи, Грицю», «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні» майстерно змальовані образи різних жінок. Вона описує і нелегку долю жінки-матері воїна, що іде у похід («Засвіт встали козаченьки»), і страждання дівчини, яку зрадив коханий («Ой не ходи, Грицю»). Всі ці пісенні образи на диво живі, бо їхні почуття дуже щирі та
Объяснение: