Я хочу жть!!)
Контрольна робота. Василь Симоненко, Марина Павленко, Любов Пономаренко (тестування).
І в а р і а н т
Початковий рівень(6 завдань по 0, )
Зпоміж поданих варіантів відповідей оберіть один правильний.
1. Вищу освіту В. Симоненко здобув у
А Львівському державному університеті
Б Київському державному університеті
В Харківському авіаційному університеті
Г Полтавському державному педагогічному інституті
2. Ідеєю вірша В. Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?» є
А утвердження думки, що сила кохання переможе все
Б захоплення всесильною материнською любов’ю
В утвердження неповторності кожної особистості
Г засудження війни, жорстокості
3. М. Павленко народилась у
А селі Іванківці Срібнянського району Чернігівської області
Б селі Старичі Яворівського району Львівської області
В селі Біївці Лубенського району Полтавської області
Г селі Шилівці Зіньківського району Полтавської області
4. Софійка не розповіла татові про дивну пригоду, тому що
А сама не могла в неї повірити
Б не хотіла його хвилювати
В звикла обманювати
Г не вважала свою пригоду цікавою
5. Зі шматочків цегли Фрідріх робив
А іграшки для дітей
Б посуд
В прикраси – сонця і квіти
Г огорожу для своєї грядки
6. Фотокартку доньок Фрідріха знайшли у стіні будинку через
А 10 років
Б 25 років
В 45 років
Г 50 років
Середній рівень (3 завдання по )
Продовжіть речення.
1. Новела – це … .
2. У вірші В. Симоненка «Лебеді материнства» лебеді порівнюються з … .
3. Те, що Софійка збагнула, як керувати чарівною шафою й повернулася додому,
засвідчує … .
Достатній рівень (2 завдання по 1, )
Виконайте письмово завдання і дайте відповіді на запитання.
1. Дослідіть, як В. Симоненко у вірші «Ти знаєш, що ти – людина?» акцентує
увагу на тому, що людина – господар на землі. У чому це виявляється? Обґрунтуйте авторську позицію щодо цього.
2. Умотивуйте ставлення дітей до Фрідріха та їхню поведінку. Чому полонений
німець намагався порозумітися з дітьми?
Високий рівень (1 завдання – )
Напишіть твірмініатюру на одну з тем:
♦ «Казкові мотиви у повісті М. Павленко «Русалонька із 7В, або Прокляття роду Кулаківських».
♦ «Війна – трагедія людської долі» (за новелою Л. Пономаренко «Гер переможений»).
“Капитанская дочка” положила начало русскому историческому роману. Своими произведениями на исторические темы Пушкин внес вклад огромной ценности в русскую литературу. В своих исторических произведениях он воссоздал самые значительные эпизоды из жизни России от глубокой древности до 1812 года. Особенно привлекают поэта эпохи переворотов и кризисов начала XVII и XVIII веков.
Роман “Капитанская дочка” повествует о драматических событиях 70-х годов XVIII века, когда недовольство крестьян и жителей окраин России вылилось в войну под предводительством Емельяна Пугачева. Но роман не ограничивается только этой темой, она одна из многих, поставленных в этом многоплановом и философском произведении. Параллельно в романе Пушкин ставит и решает ряд важных вопросов: о патриотическом воспитании, о любви и верности, чести и достоинстве человека. Форма и язык произведения доведены Пушкиным до совершенства. За кажущейся простотой и легкостью скрываются серьезнейшие вопросы бытия.
Пушкин изображает Пугачева сложной и противоречивой натурой. С одной стороны, он вор и злодей, объявленный государственным преступником, но он же справедливый и благородный человек, помнящий добро Гриневу выбраться из занятой мятежниками крепости, а потом освобождающий Машу Миронову от тирании Швабрина.
Пушкин стремится объективно показать эту историческую личность, сыгравшую огромную роль в судьбе России. Перед нами предстает человек плоть от плоти народа, знающий его самые сокровенные чаяния и горести. Емельян Пугачев старается кому возможно. По природе он не жестокий человек, об этом можно судить по его отношению К Гриневу, Маше, Швабрину... Расправа же над непокорными офицерами — вынужденная мера военного времени. Так почему же все-таки исторический роман назван “Капитанская дочка”? Мне кажется, что это название наиболее полно отражает суть его. Произведение, помимо описанной темы, повествует о данной и искренней любви, ради которой Гринев отправляется в стан мятежников, а робкая и нерешительная Марья Ивановна Миронова едет ко двору императрицы, чтобы своего возлюбленного, отстоять свое право на счастье, а главное — утвердить справедливость. Она смогла доказать невиновность Гринева, верность его данной присяге.
Постепенно главной героиней романа становится Марья Ивановна — капитанская дочка. Из робкой “трусихи” она, по воле обстоятельств, перерождается в решительную и стойкую героиню, сумевшую добиться торжества справедливости.
Название романа “Капитанская дочка”, как мне кажется, отражает суть произведения.