Андрій і Остап – кровні брати, які виросли в однакових умовах, з однаковим вихованням, але абсолютні різні за принципами життя. Остап – ідеальний боєць і вірний товариш, що володіє жорстким і зразковим характером для свого брата. Остап поклоняється і шанує тільки традиції батька і діда, тому він суворий, але дуже справедливий. Для нього товариші, батько, друзі – були понад усе. Він разюче слухняно приймає Запорізький побут, принципи і манери його товаришів.
Остап дивно в усьому схожий зі своїм батьком. Його малоістотно хвилює миролюбна життя він безтурботно може залишити все і піти на битви. Єдине що зачіпає його душу, і серце – це дорогоцінні сльози його матінки. Андрій досконала протилежність Остапа.
Андрій м’якший, розумний, що дозволяє йому пройти мимо всяких покарань. Він також був відважний, як і Остап, а й вистачало місце зовсім іншим почуттям. З самого дитинства Андрію потрібна була любов, тому йому було набагато простіше бути миролюбним, і не битися в боях, як це робив Остап. Саме почуття любові підштовхує Андрія стати суворим воїном в бою і перейти на сторону ворогів. Лише любов до полячці, штовхнула його відвернуться від традицій, від товаришів і від Вітчизни. Він починається битися за те, що стало його, а не за те, що він отримав за традиціями.
Два брата, два абсолютно протилежних образів показав Н.В Гоголь у своєму творі. Не можна не помітити мужність і безстрашність Остапа, але і не пройти повз сильної і всепоглинаючий кохання Андрія. Немислимо сказати, що один з них поганий, а інший хороший, у кожного була своя доля, де один помирає від рук ворога, а інший – від руки батька.
На прикладі сім’ї Тараса, Микола Васильович Гоголь показав характер і звичаї сім’ї в богатирські часи. Розповів про героїчних подвигів козаків, які захищають свою сім’я, честь і гідність. Також Гоголь показав всі переживання і почуття справжнього козацького отамана – Тараса.
Остап и Андрий - сыновья Тараса Бульбы и важные герои в повести. Хоть они и братья, но являются полной противоположностью по характеру, а позднее и вовсе становятся врагами. На контрасте этих образов автор показывает разницу мировосприятия людей, которая может сделать их врагами. 2. Изначально разница прослеживается в темпераменте братьев и их интересах. Остап не любил учиться, за что постоянно был бит, но никогда не избегал наказания. Андрий был более хитрым, устраивал проказы, а учеба давалась ему легко. Остап был суровым и твердым, Андрий - чувствительным и мягким. С юношества их интересы стали различаться: Андрий грезил о любви, а Остап - о битвах и вольной казацкой жизни. Но оба они следовали примеру отца и собирались послужить Отечеству. Тарас очень радовался, глядя на их успехи. 3. Во время польского военного похода братья стали врагами. Этого могло и не случиться, ведь встреча Андрия с полячкой, в которую он был влюблен, была почти случайной. Но чувства молодого человека быстро ожили, когда он увидел девушку в осажденном городе. Девушка молила о и чувствительное сердце Андрия не выдержало вида ее мук. Именно чувствительная натура Андрия и стала причиной его предательства, он хотел полячку. 4. Остап не знал о предательстве брата, потому что Тарас долго держал эту печаль в сердце. Отец надеялся, что это не правда, что Андрий погиб или в плену. Но в одном из боёв он вышел против своих бывших товарищей. Тарас убивает Андрия, так как для него невыносимо видеть, как его сын убивает казаков. Остап ни словом не осудил отца, он разделил его горечь: Андрий стал не просто предателем, он перешёл черту, начало убивать своих. 5. Автор показывает, как непредсказуемо война раскрывает натуру человека. Если даже родные братья стали поневоле врагами, то чего ждать от людей разных национальностей или разных верований? История Остапа и Андрия заставляет задуматься о том, что объединяет и разъединяет людей на самом деле.
Андрій і Остап – кровні брати, які виросли в однакових умовах, з однаковим вихованням, але абсолютні різні за принципами життя. Остап – ідеальний боєць і вірний товариш, що володіє жорстким і зразковим характером для свого брата. Остап поклоняється і шанує тільки традиції батька і діда, тому він суворий, але дуже справедливий. Для нього товариші, батько, друзі – були понад усе. Він разюче слухняно приймає Запорізький побут, принципи і манери його товаришів.
Остап дивно в усьому схожий зі своїм батьком. Його малоістотно хвилює миролюбна життя він безтурботно може залишити все і піти на битви. Єдине що зачіпає його душу, і серце – це дорогоцінні сльози його матінки. Андрій досконала протилежність Остапа.
Андрій м’якший, розумний, що дозволяє йому пройти мимо всяких покарань. Він також був відважний, як і Остап, а й вистачало місце зовсім іншим почуттям. З самого дитинства Андрію потрібна була любов, тому йому було набагато простіше бути миролюбним, і не битися в боях, як це робив Остап. Саме почуття любові підштовхує Андрія стати суворим воїном в бою і перейти на сторону ворогів. Лише любов до полячці, штовхнула його відвернуться від традицій, від товаришів і від Вітчизни. Він починається битися за те, що стало його, а не за те, що він отримав за традиціями.
Два брата, два абсолютно протилежних образів показав Н.В Гоголь у своєму творі. Не можна не помітити мужність і безстрашність Остапа, але і не пройти повз сильної і всепоглинаючий кохання Андрія. Немислимо сказати, що один з них поганий, а інший хороший, у кожного була своя доля, де один помирає від рук ворога, а інший – від руки батька.
На прикладі сім’ї Тараса, Микола Васильович Гоголь показав характер і звичаї сім’ї в богатирські часи. Розповів про героїчних подвигів козаків, які захищають свою сім’я, честь і гідність. Також Гоголь показав всі переживання і почуття справжнього козацького отамана – Тараса.
2. Изначально разница прослеживается в темпераменте братьев и их интересах. Остап не любил учиться, за что постоянно был бит, но никогда не избегал наказания. Андрий был более хитрым, устраивал проказы, а учеба давалась ему легко. Остап был суровым и твердым, Андрий - чувствительным и мягким.
С юношества их интересы стали различаться: Андрий грезил о любви, а Остап - о битвах и вольной казацкой жизни. Но оба они следовали примеру отца и собирались послужить Отечеству. Тарас очень радовался, глядя на их успехи.
3. Во время польского военного похода братья стали врагами.
Этого могло и не случиться, ведь встреча Андрия с полячкой, в которую он был влюблен, была почти случайной. Но чувства молодого человека быстро ожили, когда он увидел девушку в осажденном городе. Девушка молила о и чувствительное сердце Андрия не выдержало вида ее мук. Именно чувствительная натура Андрия и стала причиной его предательства, он хотел полячку.
4. Остап не знал о предательстве брата, потому что Тарас долго держал эту печаль в сердце. Отец надеялся, что это не правда, что Андрий погиб или в плену.
Но в одном из боёв он вышел против своих бывших товарищей. Тарас убивает Андрия, так как для него невыносимо видеть, как его сын убивает казаков.
Остап ни словом не осудил отца, он разделил его горечь: Андрий стал не просто предателем, он перешёл черту, начало убивать своих.
5. Автор показывает, как непредсказуемо война раскрывает натуру человека.
Если даже родные братья стали поневоле врагами, то чего ждать от людей разных национальностей или разных верований? История Остапа и Андрия заставляет задуматься о том, что объединяет и разъединяет людей на самом деле.