Головним персонажам повісті «Дорогою ціною» притаманне прагнення свободи, причому свобода має для них настільки важливе значення, що вони ладні віддати за неї будь-що. Бажання не тільки формальної свободи дій, а й бажання мати свободу вибору, духовну свободу властиве Остапові та Соломії.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Я шел по улице мимо школы, как вдруг услышал из окна перваго этажа крик однокласницы. Это была Валя Ваткина. Она очень воодушевленно рассказывала своим подругам какую-то историю. Мне стало интересно и я незаметно заглянул в окно. Валя говорила иногда взмахивая руками:"...а еще Толик недавно встретил на улице сумасшедшего который кидался на людей. Тот к нему как подбижит! А Тольк как ему треснет! А он снова и снова на него бросался! Но Толик не растерялся и дал ему отпор! Тот остаток дня бежал от него!" Я решил, что много не знаю о своем однокласнике. Из окна даносились восторженные крики девочек. Валя продолжала рассказ: "А вы знали что у него и ручной динозавр есть? Вот знайте! Он на нем наших однокласников подвозит. Вон смотрите в окно! Едет, едет!" Все ринулись к окну. Я повернул голову и увидел как Толик на гигантском динозавте подвозил Федьку Думкина и Алену Какуркину. "Вот! Завидуйте девчонки!" Похвасталась Валя.
Остап та Соломія люблять землю та працю на землі, проте вони хочуть працювати на себе, на своє майбутнє, нехай і тяжко працювати. Кріпаччина унеможливлює щасливе існування людини, адже вона с антигуманною за своєю суттю. Обидва герої ненавидять кріпосний лад, він неприйнятний для них своєю принизливістю.)
Героям властива неабияка порядність, взаємодо вони надають одне одному підтримку, ладні життя віддати одне за одного. Соломія не пересічна жінка. Вона активна, дієва, не здатна примиритися з несправедливістю, готова діяти, боротися за своє щастя та за свою долю. Соломію можна вважати надзвичайно сильною особистістю, хоча вона й не втрачає жіночності у будь-яких своїх діях. Вона мужня та рішуча, в її мужності є також своєрідна краса.
Остап надзвичайно сильна людина, він справжній чоловік, який
відчуває відповідальність за себе, за свій б життя та за тих, хто близький йому. Він здатний піти на ризик, аби тільки здобути жадану свободу для себе та Соломії. Його не можна зламати, скорити, він прагне здобути свободу будь-якою ціною.
Это была Валя Ваткина. Она очень воодушевленно рассказывала своим подругам какую-то историю. Мне стало интересно и я незаметно заглянул в окно. Валя говорила иногда взмахивая руками:"...а еще Толик недавно встретил на улице сумасшедшего который кидался на людей. Тот к нему как подбижит! А Тольк как ему треснет! А он снова и снова на него бросался! Но Толик не растерялся и дал ему отпор! Тот остаток дня бежал от него!" Я решил, что много не знаю о своем однокласнике. Из окна даносились восторженные крики девочек. Валя продолжала рассказ: "А вы знали что у него и ручной динозавр есть? Вот знайте! Он на нем наших однокласников подвозит. Вон смотрите в окно! Едет, едет!" Все ринулись к окну. Я повернул голову и увидел как Толик на гигантском динозавте подвозил Федьку Думкина и Алену Какуркину.
"Вот! Завидуйте девчонки!" Похвасталась Валя.