Як ви зрозуміли слова привида марлі: «турбота про ближнього —ось що мусило стати моєю справою... чому, проходячи крізь натовп своїх ближніх, я опускав очі й жодного разу не підняв їх до тієї благословенної зорі, яка спрямувала стопи волхвів до убогого дому? адже її сяйво могло б указати й мені шлях до хатини бідняка»? про яку зорю йдеться? хто такі волхви та чому Марлі шкодує що не наслідував їхній приклад
Мария Никифоровна научилась жить по-новому: она знала, как бороться с тоской, как вернуть людям радость жизни,.. .
...В финале рассказа перед нами песчаная учительница как будто до конца смиряется со своей участью «бороться» , но это смирение - обретение той истины, которая была доступна вождю кочевников - ее миссия заключается в том, чтобы людям быть людьми, и не зря говорит ей: «Вы, Мария Никифоровна, могли бы заведовать целым народом… Но пустыня- будущий мир, бояться вам нечего, а люди будут благодарны, когда в пустыне вырастет дерево…» .