У романі В. Скотта "Айвенго" виведені два образи прекрасних дівчат — Ровени та Ребекки. Обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш.
Але і соціальний стан, і характери у них різні. По-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і їхня доля.
Ровена — знатна Саксонка, нею опікувався Седрик Ротервудський. Опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов'язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Проте Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем'я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, "щоб вижити в цьому жорсткому світі".
Точный год создания «Ветки Палестины» неизвестен. По свидетельству писателя Андрея Николаевича Муравьева, Лермонтов сочинил стихотворение у него в квартире в феврале 1837 года. Михаил Юрьевич приезжал к нему перед арестом, когда расследование по делу о «Смерти поэта» только началось. Лермонтову пришлось долго ждать Муравьева. В образной он увидел пальмовые ветви, привезенные Андреем Николаевичем из путешествий по Востоку.
Молодого поэта охватило вдохновение, в короткое время было написано стихотворение «Ветка Палестины». Впервые его напечатал журнал «Отечественные записки» в 1839-ом. В книге «Описание предметов древностей и святыни, собранных путешественником по святым местам» Муравьев датировал «Ветку Палестины» 1836 годом. Скорей всего, ошибочно. В воспоминаниях Акима Павловича Шан-Гирея говорится, что стихотворение имеет непосредственное отношение к Андрею Николаевичу и что он подарил пальмовую ветку Лермонтову. Михаил Юрьевич очень ей дорожил и хранил в «ящике под стеклом».
( відміч найкращий відповідь будь ласка)
У романі В. Скотта "Айвенго" виведені два образи прекрасних дівчат — Ровени та Ребекки. Обидві вони молоді, дуже красиві, розумні, виховувалися без матерів. їх постійно оточувала любов і ласка ближніх, велика розкіш.
Але і соціальний стан, і характери у них різні. По-різному вони поводяться в критичних ситуаціях, по-різному склалася і їхня доля.
Ровена — знатна Саксонка, нею опікувався Седрик Ротервудський. Опікун обожнює її, ні в чому не відмовляє і пов'язує з нею свої надії на відновлення влади саксів. Через це він навіть виганяє свого сина і позбавляє його спадку. Проте Ровена рішуче протистоїть шлюбові без любові з нащадком князівського роду Альтестаном. Потрапивши у полон, дівчина, що звикла до загального поклоніння, втрачає свою волю, плаче. Тільки щасливий випадок рятує її, а потім доля знову посміхається їй і вона стає дружиною коханого лицаря Айвенго.
Ребекка — дочка багатого єврея Ісаака. Її плем'я постійно зазнавало гонінь та принижень. І хоча дівчина виросла, не знаючи ні в чому відмови, все ж зрозуміла, що їй потрібна велика сила волі, знання, "щоб вижити в цьому жорсткому світі".
Точный год создания «Ветки Палестины» неизвестен. По свидетельству писателя Андрея Николаевича Муравьева, Лермонтов сочинил стихотворение у него в квартире в феврале 1837 года. Михаил Юрьевич приезжал к нему перед арестом, когда расследование по делу о «Смерти поэта» только началось. Лермонтову пришлось долго ждать Муравьева. В образной он увидел пальмовые ветви, привезенные Андреем Николаевичем из путешествий по Востоку.
Молодого поэта охватило вдохновение, в короткое время было написано стихотворение «Ветка Палестины». Впервые его напечатал журнал «Отечественные записки» в 1839-ом. В книге «Описание предметов древностей и святыни, собранных путешественником по святым местам» Муравьев датировал «Ветку Палестины» 1836 годом. Скорей всего, ошибочно. В воспоминаниях Акима Павловича Шан-Гирея говорится, что стихотворение имеет непосредственное отношение к Андрею Николаевичу и что он подарил пальмовую ветку Лермонтову. Михаил Юрьевич очень ей дорожил и хранил в «ящике под стеклом».
Объяснение: