За что его дел был отправлен на каторгу? что должен был узнать саша когда вырастет? что имел ввиду дед, когда говорил крестьянам скоро вас выпустят? поэма дедушка
Мальчишка-сорванец, который во всю прыть мчит навстречу солнцу - таков Велимир Хлебников в стихотворении "Чурлю-журль". Он не может устоять на месте, несется вприпрыжку, раскинув руки и пытаясь обнять весь мир. И вместе с ним, ловко огибая сучья и мшистые пни, "далеко в зеленой тиши корнистой глуши"
Звенит и смеется
Солнится весело льется
Дикий лесной журчеек.
Выпережая ручеек, "эхо живое несется" и наполняет весь лес песней, принесенной с гор: "Чурли-журль! Чурли-журль!" Удивляется "своевольный мальчишка", почему это "лесная лесинка" и "цветинка" не срываются с места и не бегут за ним. Как же можно не звенеть, не смеяться и не мчать сквозь чащу, напевая на ходу?
Все стихотворение написано одним предложением без знаков препинания, как будто поэту некогда было дух перевести в этом стремительном беге. Все в стихе живое благодаря ярким метафорам: ручеек - "своевольный мальчишка", "эхо живое несется", "звенит и смеется". Последняя персонификация проходит рефреном и наполняет звоном и смехом все произведение.
Поэту не хватает слов, уже существующих, и он создает неологизмы: журчеек, лесинка, цветинка, солнится. Для создания контраста энергичному бегу ручья Хлебников использует тавтологию - лесная лесинка.
Все в стихотворении необычно и неудержимо. Именно этим оно мне и нравится.
Майже всі говорять про те, що краса врятує світ. Але будь-яка людина сприймає цей вислів зі своєї точки зору. Я вважаю все, що нас оточує не просто знамениті люди, наприклад співачки актори і моделі. Вони природно дуже шикарно виглядають. Але зробити так, що б всі люди на землі були щасливі, вони не зможуть. Ми дивимося телевізор на красивих і доглянутих людей, і нам стає приємно на душі. Але є такі держави, у яких просто немає електрики, такі елементарні потіхи не доступні.
Краса оточує людей всюди, але вони не звертають на це увагу. Дорослі люди, завжди біжать, поспішають на роботу або з інших своїх справах. Біжать і не бачать красу своєї природи. Вони помічають лише тоді, коли на вулиці погана погода, і в той момент люди вважають природу не красивою.
Підлітки, і маленькі дітки вважають що, справжня краса в мобільних телефонах, планшетах, нових речах. Вони завжди дивляться тільки на віртуальний світ, а на красу навколо себе просто не звертають уваги. Ці люди можуть розглядати фото тварин з інтернету, але коли на вулиці потрібна буде до бездомним тваринам вони пройдуть повз. Світ був би добрим, якби до цього припасовували люди всіх зусиль. Якщо задатися питанням, чому у всьому всесвіті йдуть війни? У мене тільки одна відповідь. Тому що люди, не звертають свою увагу, на красу, яка його оточує. Бійці абсолютно не звертають своєї уваги на мирних жителів. Кидають бомби, де їм захочеться, не шкодуючи ні кого. Всередині людей вселилася зло і ненависть до всього оточуючого, і ці якості не дають проникнути всередину людини. Все рідше люди ходять на спектаклі в музеї, що б отримає задоволення шикарними творами мистецтва.
На ніч маленьким малюкам вже не читають добрі книжки, а вмикають телевізор, з мультфільмом який, нічому доброму не вчить, дитини, а навпаки. Я прийшла до висновку, що потрібно любити і цінувати все, що тебе оточує.
Відповідь:
Велимир Хлебников ЧУРЛЮ-ЖУРЛЬМальчишка-сорванец, который во всю прыть мчит навстречу солнцу - таков Велимир Хлебников в стихотворении "Чурлю-журль". Он не может устоять на месте, несется вприпрыжку, раскинув руки и пытаясь обнять весь мир. И вместе с ним, ловко огибая сучья и мшистые пни, "далеко в зеленой тиши корнистой глуши"
Звенит и смеется
Солнится весело льется
Дикий лесной журчеек.
Выпережая ручеек, "эхо живое несется" и наполняет весь лес песней, принесенной с гор: "Чурли-журль! Чурли-журль!" Удивляется "своевольный мальчишка", почему это "лесная лесинка" и "цветинка" не срываются с места и не бегут за ним. Как же можно не звенеть, не смеяться и не мчать сквозь чащу, напевая на ходу?
Все стихотворение написано одним предложением без знаков препинания, как будто поэту некогда было дух перевести в этом стремительном беге. Все в стихе живое благодаря ярким метафорам: ручеек - "своевольный мальчишка", "эхо живое несется", "звенит и смеется". Последняя персонификация проходит рефреном и наполняет звоном и смехом все произведение.
Поэту не хватает слов, уже существующих, и он создает неологизмы: журчеек, лесинка, цветинка, солнится. Для создания контраста энергичному бегу ручья Хлебников использует тавтологию - лесная лесинка.
Все в стихотворении необычно и неудержимо. Именно этим оно мне и нравится.
Пояснення:
Майже всі говорять про те, що краса врятує світ. Але будь-яка людина сприймає цей вислів зі своєї точки зору. Я вважаю все, що нас оточує не просто знамениті люди, наприклад співачки актори і моделі. Вони природно дуже шикарно виглядають. Але зробити так, що б всі люди на землі були щасливі, вони не зможуть. Ми дивимося телевізор на красивих і доглянутих людей, і нам стає приємно на душі. Але є такі держави, у яких просто немає електрики, такі елементарні потіхи не доступні.
Краса оточує людей всюди, але вони не звертають на це увагу. Дорослі люди, завжди біжать, поспішають на роботу або з інших своїх справах. Біжать і не бачать красу своєї природи. Вони помічають лише тоді, коли на вулиці погана погода, і в той момент люди вважають природу не красивою.
Підлітки, і маленькі дітки вважають що, справжня краса в мобільних телефонах, планшетах, нових речах. Вони завжди дивляться тільки на віртуальний світ, а на красу навколо себе просто не звертають уваги. Ці люди можуть розглядати фото тварин з інтернету, але коли на вулиці потрібна буде до бездомним тваринам вони пройдуть повз. Світ був би добрим, якби до цього припасовували люди всіх зусиль. Якщо задатися питанням, чому у всьому всесвіті йдуть війни? У мене тільки одна відповідь. Тому що люди, не звертають свою увагу, на красу, яка його оточує. Бійці абсолютно не звертають своєї уваги на мирних жителів. Кидають бомби, де їм захочеться, не шкодуючи ні кого. Всередині людей вселилася зло і ненависть до всього оточуючого, і ці якості не дають проникнути всередину людини. Все рідше люди ходять на спектаклі в музеї, що б отримає задоволення шикарними творами мистецтва.
На ніч маленьким малюкам вже не читають добрі книжки, а вмикають телевізор, з мультфільмом який, нічому доброму не вчить, дитини, а навпаки. Я прийшла до висновку, що потрібно любити і цінувати все, що тебе оточує.