Адвокат Аттикус Финч и его дети: тринадцатилетний сын Джим и восьмилетняя Джин-Луиза , от имени которой и ведется повествование, Дилл — друг Джима и Джинн-Луизы, Том Робинсон — нeгp, которого защищает на суде Аттикус, сосед Артур Рэдли — «Страшила», взрослые и юные жители городка (белые и черные). В книге поднято много тем: тема образования и воспитания; тема расизма; тема человека и толпы; тема человека и общества с его предрассудками; тема справедливости и несправедливости. «Убить пересмешника» сюжет События романа происходит в городе Мейкоб (штат Алабама) в середине 30 годов 20 века. В романе есть упоминания о Великой депрессии, о 1930-ых годах, когда США и другие страны мира страдали от длинного экономического кризиса. В стране значительно вырос уровень безработицы и сократилось промышленное производство, а сотни тысяч американцев стали бездомными. В романе два сюжета книги разворачиваются постепенно по двум параллельным линиям, чтобы к концу книги сойтись в одной точке. Первый сюжет вращается вокруг «Страшилы» Артура Рэдли, который живёт в полуразрушенном доме на одной улице с Финчами и, по слухам, является неким монстром. Глазастик, Джим и их сосед Дилл проказничают, всячески пытаясь выманить Страшилу. Неожиданно Страшила отвечает взаимностью на их интерес, преподнося им небольшие подарки до тех пор, пока не сходит со своего крыльца прямо в их жизнь в ту минуту, когда он им больше всего нужен. Когда Юэл, один из героев повести, обличённый адвокатом, отцом детей, во лжи, подло мстит, нанося кухонным ножом удар Глазастику и ломая руки Джиму, тогда и приходит на тот, кого они больше всего боялись. Второй сюжет романа – об отце Глазастика и Джима, адвокате Аттикусе Финче. Местный судья назначает его защитником чернокожего мужчины Тома Робинсона, который ложно обвиняется в изнасиловании белой девушки. Аттикус подозревает, что проигрывает дело, но всё равно смело противостоит трудностям, в какой-то момент героически встав между своим клиентом и толпой линчевателей. «Убить пересмешника» проблемы произведения социальное неравенство; проблемы семьи и воспитания; проблема окружения, в котором растут дети; дискриминация; справедливость; толерантность, тема добра и зла, справедливости и несправедливости, тема человека и общества, отношение между родителями и детьми, отношение детей к окружающим, вера в победу В произведении «Убить пересмешника» освещается много моральных и общественных проблем. Америка 30-х годов ХХ века представляла собой страну, чернокожее население которой было лишено гражданских прав. Зная об этом, Аттикус Финч все равно решает защищать нeгpa, зная заранее, что проиграет дело.
Повість про крихітку Цахеса авторства німецького казкаря Гофмана не просто дуже цікава і захоплююча, вона ставить перед людиною безліч найважливіших питань морального характеру. Незважаючи на те, що це всього лише казка, образ Цахеса та ситуація, в якій йому видалося бути, просто не може залишити читача байдужим, вона чинить на характер і душу людини сильний і безпосередній вплив. Одним з ключових і важливих питань, які задають собі багато хто з тих, хто прочитав цей твір, є питання про те, чи є такі Цахесы серед нас, звичайних людей.
Однак,
перш за все, слід трансформувати казковий образ Цахеса у щось реальне, щоб зрозуміти, яким був би його реальний еквівалент. Цілком зрозуміло, що життя – це не казка, ніхто не може отримати таких золотих волосин, які дають оточуючим відчуття твоєї чарівної краси і розуму, як це було з Цахесом. Як мені здається, зазвичай в реальному житті одні люди можуть переоцінювати інших через чиюсь прихильність або просто порожне бажання схилятися перед чужими ідеалами. Як не дивно, але це трапляється досить часто. Надзвичайно часто можна побачити, що зовсім порожні й безглузді люди, справжні посередності домагаються феноменального
успіху у суспільстві. І замість того, щоб засудити таке ганебне для всього суспільства явище, звичайні люди починають підшукувати для нього підстави.
Наприклад, вони можуть говорити “ну, раз ця людина чогось домоглася, значить, вона дійсно розумна (красива, талановита”, але при цьому, звичайно, при безпосередньому спілкуванні з такою людиною жодного розуму чи таланту чомусь не проглядається. Я думаю, що сучасні Цахеси саме такі – вони чогось домагаються, при цьому всім навколо абсолютно незрозуміло, а що ж в цій людині гарного. Однак це не заважає їм вигадувати якісь причини, шукати приводи схилятися перед тим, хто цього не вартий. Зі сторони це виглядає просто огидно, тому що фактично звичайні люди поклоняються пустушці. Правда, з часом така необгрунтована чарівність розвіюється, кудись йде, і люди розуміють, що весь час обманювалися і допускали помилки у своїх судженнях.
Але замість того, щоб визнати власні помилки, вони обрушують весь свій гнів на того, хто, на їхню думку, їх обдурив. І ми бачили це прекрасно по повісті про крихітку Цахеса.
Безумовно, це незаперечний факт – серед нас теж є Цахеси. Але це не ті, хто магічним шляхом домігся успіху, а скоріше ті, хто опинився в потрібний час в потрібному місці і добився успіху за рахунок цього. В результаті, всі розуміють, що ця людина займає чуже місце, ні на що не годиться, однак чомусь бояться що-небудь зробити в цьому зв’язку.
Як би там не було, результати такої поведінки завжди трагічні.
“Чи є Цахеси серед нас?” Повість про крихітку Цахеса авторства німецького казкаря Гофмана не просто дуже цікава і захоплююча, вона ставить перед людиною безліч найважливіших питань морального характеру. Незважаючи на те, що це всього лише казка, образ Цахеса та ситуація, в якій йому видалося бути, просто не може залишити читача байдужим, вона чинить на характер і душу людини сильний і […]...
Надеюсь Лови :)
Объяснение:
Адвокат Аттикус Финч и его дети: тринадцатилетний сын Джим и восьмилетняя Джин-Луиза , от имени которой и ведется повествование, Дилл — друг Джима и Джинн-Луизы, Том Робинсон — нeгp, которого защищает на суде Аттикус, сосед Артур Рэдли — «Страшила», взрослые и юные жители городка (белые и черные). В книге поднято много тем: тема образования и воспитания; тема расизма; тема человека и толпы; тема человека и общества с его предрассудками; тема справедливости и несправедливости. «Убить пересмешника» сюжет События романа происходит в городе Мейкоб (штат Алабама) в середине 30 годов 20 века. В романе есть упоминания о Великой депрессии, о 1930-ых годах, когда США и другие страны мира страдали от длинного экономического кризиса. В стране значительно вырос уровень безработицы и сократилось промышленное производство, а сотни тысяч американцев стали бездомными. В романе два сюжета книги разворачиваются постепенно по двум параллельным линиям, чтобы к концу книги сойтись в одной точке. Первый сюжет вращается вокруг «Страшилы» Артура Рэдли, который живёт в полуразрушенном доме на одной улице с Финчами и, по слухам, является неким монстром. Глазастик, Джим и их сосед Дилл проказничают, всячески пытаясь выманить Страшилу. Неожиданно Страшила отвечает взаимностью на их интерес, преподнося им небольшие подарки до тех пор, пока не сходит со своего крыльца прямо в их жизнь в ту минуту, когда он им больше всего нужен. Когда Юэл, один из героев повести, обличённый адвокатом, отцом детей, во лжи, подло мстит, нанося кухонным ножом удар Глазастику и ломая руки Джиму, тогда и приходит на тот, кого они больше всего боялись. Второй сюжет романа – об отце Глазастика и Джима, адвокате Аттикусе Финче. Местный судья назначает его защитником чернокожего мужчины Тома Робинсона, который ложно обвиняется в изнасиловании белой девушки. Аттикус подозревает, что проигрывает дело, но всё равно смело противостоит трудностям, в какой-то момент героически встав между своим клиентом и толпой линчевателей. «Убить пересмешника» проблемы произведения социальное неравенство; проблемы семьи и воспитания; проблема окружения, в котором растут дети; дискриминация; справедливость; толерантность, тема добра и зла, справедливости и несправедливости, тема человека и общества, отношение между родителями и детьми, отношение детей к окружающим, вера в победу В произведении «Убить пересмешника» освещается много моральных и общественных проблем. Америка 30-х годов ХХ века представляла собой страну, чернокожее население которой было лишено гражданских прав. Зная об этом, Аттикус Финч все равно решает защищать нeгpa, зная заранее, что проиграет дело.
Повість про крихітку Цахеса авторства німецького казкаря Гофмана не просто дуже цікава і захоплююча, вона ставить перед людиною безліч найважливіших питань морального характеру. Незважаючи на те, що це всього лише казка, образ Цахеса та ситуація, в якій йому видалося бути, просто не може залишити читача байдужим, вона чинить на характер і душу людини сильний і безпосередній вплив. Одним з ключових і важливих питань, які задають собі багато хто з тих, хто прочитав цей твір, є питання про те, чи є такі Цахесы серед нас, звичайних людей.
Однак,
перш за все, слід трансформувати казковий образ Цахеса у щось реальне, щоб зрозуміти, яким був би його реальний еквівалент. Цілком зрозуміло, що життя – це не казка, ніхто не може отримати таких золотих волосин, які дають оточуючим відчуття твоєї чарівної краси і розуму, як це було з Цахесом. Як мені здається, зазвичай в реальному житті одні люди можуть переоцінювати інших через чиюсь прихильність або просто порожне бажання схилятися перед чужими ідеалами. Як не дивно, але це трапляється досить часто. Надзвичайно часто можна побачити, що зовсім порожні й безглузді люди, справжні посередності домагаються феноменального
успіху у суспільстві. І замість того, щоб засудити таке ганебне для всього суспільства явище, звичайні люди починають підшукувати для нього підстави.
Наприклад, вони можуть говорити “ну, раз ця людина чогось домоглася, значить, вона дійсно розумна (красива, талановита”, але при цьому, звичайно, при безпосередньому спілкуванні з такою людиною жодного розуму чи таланту чомусь не проглядається. Я думаю, що сучасні Цахеси саме такі – вони чогось домагаються, при цьому всім навколо абсолютно незрозуміло, а що ж в цій людині гарного. Однак це не заважає їм вигадувати якісь причини, шукати приводи схилятися перед тим, хто цього не вартий. Зі сторони це виглядає просто огидно, тому що фактично звичайні люди поклоняються пустушці. Правда, з часом така необгрунтована чарівність розвіюється, кудись йде, і люди розуміють, що весь час обманювалися і допускали помилки у своїх судженнях.
Але замість того, щоб визнати власні помилки, вони обрушують весь свій гнів на того, хто, на їхню думку, їх обдурив. І ми бачили це прекрасно по повісті про крихітку Цахеса.
Безумовно, це незаперечний факт – серед нас теж є Цахеси. Але це не ті, хто магічним шляхом домігся успіху, а скоріше ті, хто опинився в потрібний час в потрібному місці і добився успіху за рахунок цього. В результаті, всі розуміють, що ця людина займає чуже місце, ні на що не годиться, однак чомусь бояться що-небудь зробити в цьому зв’язку.
Як би там не було, результати такої поведінки завжди трагічні.
“Чи є Цахеси серед нас?” Повість про крихітку Цахеса авторства німецького казкаря Гофмана не просто дуже цікава і захоплююча, вона ставить перед людиною безліч найважливіших питань морального характеру. Незважаючи на те, що це всього лише казка, образ Цахеса та ситуація, в якій йому видалося бути, просто не може залишити читача байдужим, вона чинить на характер і душу людини сильний і […]...