Задание 1 Написать эссе «Моё первичное восприятие
произведения» (50-80 слов).
произведение: фотография, на которой меня нет

за не правильный ответ, бан!​

Чи можу я уявити себе в країні Яян? Це залежить від того, яким чином я буду туди потрапляти. Я не виключаю, що це можливо випадково. Є й такі, хто в певні моменти свого життя помиляється, починає жити виключно із себе, але це скоріше тимчасове явище, ніж постійне. Не думаю, що я зміг би стати жителем цієї країни на постійній основі. Я, звичайно, маю уявлення про світ, про суспільство і про все інше важливе, але й ти, мій читач, маєш право висловлюватися, а якщо ти правий, моя згода обов’язково буде. Немає сенсу нав’язувати свою думку, стверджувати власне я в цьому світі. Всі ми – гості на цій землі, у нас однаковий статус і становище, тому потрібно поважати один одного.
Я думаю, що кожна людина, в тому числі і я, може тимчасово опинитися в такій країні. У той же час я не думаю, що залишився б там навічно, як про це написала Емма Андрієвська. Навіть якби така неприємна випадковість сталася, я б достатньо швидко її подолав, адже у мене є самокритичність і впевненість у тому, що кожен може сказати щось правильне.

Весна, весна! как воздух чист!
Как ясен небосклон!
Своей лазурию живой
Слепит мне очи он.

Весна, весна! как высоко
На крыльях ветерка,
Ласкаясь к солнечным лучам,
Летают облака!

Шумят ручьи! блестят ручьи!
Взревев, река несет
На торжествующем хребте
Поднятый ею лед!

Еще древа обнажены,
Но в роще ветхий лист,
Как прежде, под моей ногой
И шумен и душист.

Под солнце самое взвился
И в яркой вышине
Незримый жавронок поет
Заздравный гимн весне.

Что с нею, что с моей душой?
С ручьем она ручей
И с птичкой птичка! с ним журчит,
Летает в небе с ней!

Зачем так радует ее
И солнце и весна!
Ликует ли, как дочь стихий,
На пире их она?

Что нужды! счастлив, кто на нем
Забвенье мысли пьет,
Кого далёко от нее
Он, дивный, унесет!