у словах «перемога» і «поразка» є глибокий сенс і з цим важко посперечатися. для початку потрібно розібратися з тим, що таке перемога і що таке поразка. перемога найчастіше у людей асоціюється з виграшем. перемогти – це значить виграти у суперника в чому-небудь, будь то спорт, суперечка або щось зовсім інше. або ж успішно вести або закінчити якусь справу – це теж перемога.
поразка, навпаки, завжди асоціюють з програшем. наприклад, можна зазнати поразки від кого-небудь або невдачі у справі, отримати незадовільний результат. але дійсно поразку пов’язано лише з невдачею, а перемога тільки з успіхом?
подібне ставлення до перемоги і поразки я думаю трохи примітивно і поверхово. у спорті і правда є переможці і є переможені. але в житті часто все абсолютно по-іншому. адже ми всі по-різному розглядаємо результат, який отримуємо в кінцевому підсумку. чи то перемога чи поразка – це всього лише наше ставлення до того, що вийшло після вчинення певних дій. чому перемог обов’язково люди повинні радіти, а уражень засмучуватися? хто сказав, що саме так має бути і так нормально?
у суспільстві є свої установки або стереотипи, які в нас закладає наше ще в дитинстві, в результаті саме такі установки стають частиною наших уявлень про успіх. дійсно простіше розділити все на «біле» і «чорне». при цьому самі по собі ці «смуги» не існують, вони, чергуючись, слідують один за одним. тому, я думаю, варто враховувати, що ураження змінюються перемогами, а за перемогами можуть виникнути поразки.
так поняття «перемога» і «поразка» можуть змінюватися постійно, і не варто сильно засмучуватися, якщо вас спіткала невдача. головне, не опускати руки – весь час чогось робити, до чогось прагнути і чого домагатися; за поразкою обов’язково настане перемога – потрібно в це вірити. поразка – це лише привід переглянути свою невдачу, щось змінити в собі, стати сильніше і перемогти. кажуть «без поразок немає перемог» – і це абсолютно відображає.
Воснове этого рассказа лежит действительный случай. случай, потребовавший от яшки напряжения всех и моральных сил для спасения друга, раскрывает характеры мальчиков. спасение володи – заслуга яши, сам бы он не выбрался, да и яша в какой-то момент уже не верил, что володя выживет. эта сцена, конечно, характеризует яшу, здесь он становится главным героем рассказа. сначала яша автоматически попятился от воды, во-первых, чтобы самому не свалиться, во-вторых, потому что вспомнил рассказы об осьминоге. потом, «подгоняемый страшными звуками» помчался за в деревню, но остановился, «будто споткнувшись, чувствуя, что убежать никак нельзя» , надеяться не на кого. когда яшка вернулся, володя уже скрылся под водой. преодолевая себя, яша «вскрикнул и скатился вниз» , «прыгнул в воду, в два взмаха подплыл к володе, схватил его за руку» . володя вцепился в яшу и чуть не утопил его. оторвав от себя москвича, яша отплыл и отдышался. так все кругом было красиво, утро было такое тихое, «а между тем вот только сейчас, совсем недавно случилось страшное – только что утонул человек, и это он, яшка, ударил, утопил его» . автор не описывает чувств яши в этот момент. володю больше не видно, и яшке приходится нырять, чтобы найти его. здесь нет описания чувств, есть только описание действий. и все это произошло с ними за короткое время, за утро. за эти несколько часов, особенно за те несколько минут, которые прошли в борьбе за жизнь володи, мы узнали, каким человеком будет яша, когда вырастет, как он поведет себя в критической ситуации. слезы яшки в финале рассказа свидетельствуют об огромном облегчении, которое испытал герой. видя улыбку володи, яшка «заревел, заревел горько, безутешно, сотрясаясь всем телом, задыхаясь и стыдясь своих слез, плакал он от радости. оба героя из рассказа ю. казакова «тихое утро» проявили себя с лучшей стороны, а яшка спас своего друга, как настоящий герой.
у словах «перемога» і «поразка» є глибокий сенс і з цим важко посперечатися. для початку потрібно розібратися з тим, що таке перемога і що таке поразка. перемога найчастіше у людей асоціюється з виграшем. перемогти – це значить виграти у суперника в чому-небудь, будь то спорт, суперечка або щось зовсім інше. або ж успішно вести або закінчити якусь справу – це теж перемога.
поразка, навпаки, завжди асоціюють з програшем. наприклад, можна зазнати поразки від кого-небудь або невдачі у справі, отримати незадовільний результат. але дійсно поразку пов’язано лише з невдачею, а перемога тільки з успіхом?
подібне ставлення до перемоги і поразки я думаю трохи примітивно і поверхово. у спорті і правда є переможці і є переможені. але в житті часто все абсолютно по-іншому. адже ми всі по-різному розглядаємо результат, який отримуємо в кінцевому підсумку. чи то перемога чи поразка – це всього лише наше ставлення до того, що вийшло після вчинення певних дій. чому перемог обов’язково люди повинні радіти, а уражень засмучуватися? хто сказав, що саме так має бути і так нормально?
у суспільстві є свої установки або стереотипи, які в нас закладає наше ще в дитинстві, в результаті саме такі установки стають частиною наших уявлень про успіх. дійсно простіше розділити все на «біле» і «чорне». при цьому самі по собі ці «смуги» не існують, вони, чергуючись, слідують один за одним. тому, я думаю, варто враховувати, що ураження змінюються перемогами, а за перемогами можуть виникнути поразки.
так поняття «перемога» і «поразка» можуть змінюватися постійно, і не варто сильно засмучуватися, якщо вас спіткала невдача. головне, не опускати руки – весь час чогось робити, до чогось прагнути і чого домагатися; за поразкою обов’язково настане перемога – потрібно в це вірити. поразка – це лише привід переглянути свою невдачу, щось змінити в собі, стати сильніше і перемогти. кажуть «без поразок немає перемог» – і це абсолютно відображає.