Задание: анализ эпизода "Поединок Андрея Соколова с лагерфюрером Мюллером".

План анализа эпизода.

1. Место данного эпизода в сюжете.

2. Предыстория: время, отраженное в книге, герои, их характеры.

3. Крупным планом сам эпизод. Объяснить поведение героев, дать нравственную оценку.

4. Художественные приемы, работающие в этом эпизоде.

5. Последствия данного эпизода.

Обратите внимание! Единственным доказательством вашей правоты и аргументом ваших рассуждений может быть художественный текст. Поэтому любой анализ литературного произведения должен включать использование цитат в необходимой и достаточной мере.

1) «— наберешь туесок. я повезу свои ягоды в город, твои тоже и куплю тебе пряник». 2) «бабушка считала обстоятельно и долго, разглядывая каждый рубль». 3) «бабушка знает все мои повадки». 4) «снизу доносилось трудное дыхание бабушки». 5) «а бабушка только кричит да нет-нет и поддаст — у нее не задержится». 6) «и тут я увидел сидящего на беседке еще одного человека. полушалок на голове, концы его пропущены под мышки, крест-накрест завязаны на спине». 7) «— своих вечно потачил! — шумела бабушка. — теперь этому! а он уже мошенничает! » 8) «— а мой-то малой- чего » 9) «долго бабушка обличала меня и срамила». 10) «— бери, бери, чего смотришь? глядишь, зато еще когда обманешь »

Живучи в наш складний час ігаючи за життям свого народу і усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення.

Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.

Але через

хвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.

Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.

Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.

Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це. Майбутнє у людства повинно бути, і наше завдання зробити його прекрасним.