Задание N°1. Земля и ветер. ( ). ФЧтобы возродить людской род от потопа Девкалион и Пирра по совету богов должны были были бросать икости прaмaтериеъ Почему они стали бросать камни? УЪВ другом мифе в землю бросали зубы дракона. Кто и зачем? МЫНа каком музыкальном инструменте играет ветер? ПТЫКакой ветер изображен на картине Боттичелли Веснае? Почему?

Нет никаких оснований считать, что Николай Васильевич был гомосексуалистом. Такие предположения строятся единственно на том, что он никогда не был женат. Но история сохранила для нас его переписку, где он восторженно отзывается об Анне Виельгорской.

Есть немало свидетельств о том, что Гоголь предпочитал компанию мужчин, нежели общение с женщинами. Мы никогда не узнаем правды – ведь это не Киркоров или Тимоти.

Вполне возможно, что Гоголь был асексуален. Или его психофизиологические расстройства были настолько обширны, что не позволяли ему сблизиться с другими человеческими существами.

Как бы то ни было – он вовеки останется талантливейшим, чудесным, невероятным представителем своей эпохи.

Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є ій персональний комп'ютер, найчастіше підключений до мережі інтернет. із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп'ютером — мобільним телефоном, який дає можливість у будь-який момент зв'язатися з потрібною людиною.  новий час змінює свідомість, прискорюються процеси ізації. проте кожне наукове відкриття, кожна технічна новація призводить до наслідків печальних. особливо коли ультрасучасна технологія стає заручником недобрих людських намірів або просто потрапляє до рук неуків, бездарностей, , невідповідальних людей.  наприклад, наприкінці xx ст. в україні "мирний" атом став причиною радіаційного забруднення великої території родючої землі, тяжких захворювань та смертей людей. наслідки чорнобильської катастрофи остаточно не зникнуть із поколінням її очевидців, а будуть проявлятися у вигляді генетичних мутацій та погіршення стану здоров'я онуків тих, хто вважав пожежу на атомній станції не таким уже й великим лихом та свято вірив у всемогутність радянського уряду.  у середині xx ст. над японськими містами хіросімою та нагасакі було проведено жахливий за своїми наслідками експеримент. кожна людська смерть — це страшна трагедія. ці дві події пов'язані між собою багато чим, хоча схематично цей зв'язок можна зобразити так: наукове відкриття — людське страждання і смерть.  постає одвічне питання: хто винен? безперечно, винні ті, хто ухвалив рішення та здійснив атомне бомбардування, ті, хто своєчасно не зреагував на пожежу в атомному реакторі. але найбільша провина і відповідальність лежить на тих, хто "подарував" людству можливість користуватися тим самим атомом.  талановитий науковець завжди дивиться на світ не так, як інші: він здатен побачити невидимі іншим закономірності, маніпулювати найрізноманітнішою інформацією, проводити досліди, експерименти. результатом цієї діяльності є відкриття, які, у свою чергу, можуть принести людству користь або шкоду.  проблема відповідальності вчених за свої наукові відкриття своєрідно розкривається у п'єсі б. брехта "життя галілея".