Залите 1 Оценка качество чтения и понимания текста учащимися начальной школы,
Литературный текст Пермяк Евгения Андреевич
Знакомые следы
Никитам дедушка был садоволом. А в свободное время любил на охоту хот тол Хорошим он был охотником. Все Как-то пока он своему внуку следы в лесу. Пока - приговаривал Все живи, нек учись и во всё вникой. Никакое знание человеку по прел не бывает
А Никита слушан да думал про себя: «Все старики лобитребит
поучать. Ну зачем мне звернные следы знать, когда я машинистом стать собираюсь
Электрические поезда водить
О поездах только и думал Никита. Каждый болтик, каждую мелочь на электронозе разглядывал. Ребята тоже бегали вместе с ним на поезла смотреть Допелось как-то им возвращаться со станции в свое село прямой дорогой через лес
Ближе и веселее.
Хорошо бежится по первому снегу. А на снегу множество всяких следоп. Какой след чей, ребята не знают, а бегают по ним: вдруг да лисицу увидят или дикого козлика. С зайцем и то неплохо встретиться. Бегали так оди, бегали по следом — и заблудились. Испугались ребята, Кое-ко
слезу пустил
- Это твоя затея. Накатка. Как мы теперь маберемся, когда пee засыпало?
лиже
Молчит Никита, не оправдывается. Думает, как ребят на дорогу вынестн. Криуць ст
Да кто услышит его в глухом импем без одном лесу.
И вдруг Никита увидел знакомые следы. Изо всех следов, которые ему дел поразывал, он только эти запомнил.
Ура, ребята! крикнул Никита. - Идите за мной. Я вас к жил о выведу
Долго шли ребята по этим следам и вышлик жилью. К лесниковой сторожке. А от сторожки до села-наезженная-дорога И-ночь о не
заблудишься.
По каким же таким следам ты нас вывел? - спросили ребята Никиту:
- По собачьим, - ответил он. - Собачьи следы всегда к жилью выводят. Потому что - обязательно домой прибежит. Так дедуши меня
сколько ни бегает собака по лесу
учил
Домой Никита пришёл усталый, но счастливый. Улучив Минутку, он обнял дедушку и
принялся что-то шептать ему на ухо.
Наверное говория милому дедушке.
Вопросы
1)Предоставь одно докозательство того, что по собачьим следам можно выйти к жилью?
2)Как вы думаете, шептал на ухо дедушке?
3)Когда о Никите можно сказать словами пословицы- "УЧЁНЫЙ ВОДИТ, А НЕ УЧЁНЫЙ СЛЕДОМ ХОДИТ".?
Объяснение:
Мне очень понравилась повесть Н. Гоголя "Тарас Бульба". Эта книга научила меня, во-первых, понимать, что такое истинный патриотизм. Он проявляется не на словах, а на деле. Во-вторых, повесть мне увидеть, какими сложными могут быть отношения между отцом и сыном. Отец убивает сына, оказавшегося предателем казачества. В-третьих, данное произведение научило меня внимательно читать между строк и видеть подтекст, то есть то, что хотел сказать автор. Например, степь изображена необыкновенно красочно, ярко, от описания веет настоящим степным раздольем. И становится понятным, что это описание соотнесено с жизнью казаков - таких же свободолюбивых.
Повесть "Тарас Бульба" - одна из тех книг, которые можно и надо перечитывать.
Объяснение:
Батьківщиною символізму вважається Франція, а до Росії цей літературний напрям прийшов наприкінці ХІХ століття. У процесі зміни художнього мислення у свідомості поетів того часу художні образи перетворювалися на символи, а матеріальні речі — на певні «знаки». Вважалося, що той, хто торкався цієї символіки, міг дійти до розуміння істинного буття та ідеальної краси, вирватися за межі земної реальності. На російських теренах європейський символізм з самого початку зазнав впливу філософського вчення В. Соловйова і набув неповторного національного характеру.
Біля витоків російського символізму стояла група московських митців на чолі з талановитим поетом В. Брюсовим. Серед петербурзьких літераторів найбільш визначними були Д. Мережковський, З. Гіппіус, Ф. Сологуб та деякі інші. Внесок перших російських символістів полягав не стільки у створенні нового напряму, скільки в передачі найтонших відтінків символізму. А ось нове покоління символістів, до яких відносилися О. Блок, А. Бєлий, В. Іванов та деякі інші не сконцентрували, а ще більше «розмили» поняття російського символізму і зробили його незвичайно багатогранним.
У творчості російських поетів символи пов’язувалися то з відображенням «тіней» царства небесного, то зі світом «неба». А найвидатніший російський поет-символіст О. Блок був впевнений, що світ може змінити ніщо інше, як краса і любов.
З часом символізм у російській поезії змінив такий напрям, як акмеїзм. Його засновником став М. Гумільов, який неодноразово підкреслював, що поезію потрібно відвернути від містичного символізму і якомога більше наблизити до реального життя. Навколо М. Гумільова поєдналося багато талановитих поетів, серед яких були М. Лозинський, М. Зінкевич, О. Мандельштам, А. Ахматова і С. Городецький. Вони виступали за звільнення російської поезії від символізму, а світ сприймали з усіма його фарбами, голосами і мелодіями. Ще одним напрямком поезії «срібної доби» був футуризм, яскравими представниками якого стали Б. Пастернак, М. Асєєв, В. Маяковський і В. Хлєбніков.
Незважаючи на розбіжності у поглядах представників різних напрямків модернізму першої чверті ХХ століття, російські поети зробили неоціненний внесок в розвиток поезії. У своїх творах вони відобразили важкий період суспільного та економічного розвитку тогочасного суспільства. Саме за період «срібної доби» на літературному небосхилі з’явилися надзвичайно талановиті поети, твори яких користуються великою популярністю й сьогодні.