занять він разом з другом, який мав при собі гітару, вийшов зі школи і пішки, разом пішли в сторону метро. По дорозі хлопці про щось розмовляли і курили.
Зайшовши в перехід, що веде до станції метро, хлопці зупинилися на сходинках, що ведуть до входу на станцію. Привіталися з продавцями квітів, було видно, що вони тут не в перший раз. Хлопець присівши став грати на гітарі, а сам Андрій став співати пісні з репертуару таких груп як: «Ленінград», «ГО» та «Кіно». Тільки спів у нього був поганий, зі слухом у нього не склалося. Під час свого співу він дістав старий капелюх з полями, чорного кольору і став наполегливо чіплятися до перехожих. З боку все це відбуваються більше схоже на комедію, і було видно, що хлопці від цього отримують не лише задоволення, але і гроші.
Через 40 хвилин вони закінчили свій концерт. Вийшовши з переходу, вони попрямували у бік торгових рядів. Прийшовши, хлопці купили по шаурмі та по пляшці пива Оболонь. Перекусивши і допивши пиво, перекурили, після чого розпрощалися. Друг пішов в сторону житлових будинків, а Андрій зайшов на станцію метро, далі поїздом приїхав на свою зупинку. Вийшов зі станції, перекурив і далі пішки прийшов до себе додому. О 20.30 Ніна Іванівна зателефонувала Володимиру і повідомила, що син нікуди не збирається. Було прийнято рішення на сьогодні закінчити роботу.
Другий день не приніс результатів. Андрій з ранку сказав матері, що погано себе почуває і не піде сьогодні на заняття і весь день просидить за комп'ютером. Але спільно з клієнтом було прийнято не знімати. Так як бабуся, яка проживає з ними в квартирі, повідомила дочці, що її син неодноразово збирався піти гуляти.
Третій день роботи детективного агентства доповнив картину. Андрій зі своїм рюкзаком, як і в перший день в той же час вийшов з будинку і знайомим вже для детективів маршрутом приїхав до школи. Під час занять він також як і в перший день фіксувався у відомій компанії однолітків на перекурах. По закінченню занять він повернувся додому. Під вечір Андрій вийшов з будинку і прийшовши на станцію метрополітену сів у поїзд, яким дістався до станції метро «Хрещатик».
При виході зустрівся з хлопцем його ж років. І тут на подив детективів Андрій поцілував цього хлопця в губи. При чому у хлопця це не викликало збентеження, після чого витяг з рюкзака не дешевий фотоапарат і подарував його.
Хлопець був приємно здивований від такого подарунка. Разом вони пішли гуляти. Хлопець не міг натішитися подарунку і фотографував все підряд. Прийшовши в ресторан швидкого харчування «Макдональдс», замовили їжу. Через хвилин десять до них підійшла дівчина їхнього віку і подарувала подарунок хлопцю. Було видно, що її поява для Андрія була несподівана і небажана. Хлопець цілувався з дівчиною і захоплено про щось з нею розмовляв. Андрій був в їх компанії якимось чужим. Його настрій зіпсувався, він нервово попрощався і пішов. Хлопець і дівчина були здивовані його поведінкою, та й детективи звернули увагу на зміну настрою у підлітка після появи цієї дівчини.
Андрій купив пляшку пива і присів на дитячому майданчику. Протягом 10 хвилин він пив пиво, курив і комусь телефонував по мобільному телефону, після чого розбив пляшку об край урни, яка знаходилася на майданчику. У цей час жінка, яка проходила поруч, зробила йому зауваження. На її зауваження хлопець відповів грубою нецензурною лайкою. Через кілька хвилин до нього підійшов одноліток. Хлопці по-дружньому привіталися, деякий час вони сиділи на майданчику, після чого пішли гуляти. Гуляли, пили пиво, курили і лише під ранок разом прийшли додому до хлопця. Хлопець своїми ключами відкрив двері квартири, і вони зайшли всередину квартири.
Володимир зателефонував клієнту і повідомив що її син у друга вдома. У відповідь Ніна Іванівна сказала, що тільки що дзвонила Андрію, і він сказав, що він спить. Було прийнято рішення закінчити роботу і зустрітися ближче до вечора. Необхідно було відпочити і підготувати звіт для клієнта. До звіту Володимир відноситься особливо. Повнота, достовірність і зафіксовані факти повинні мати належне відображення.
В обумовлений час на колишньому місці в ресторані «Два Слона» відбулася зустріч. Володимир у повному обсязі розповів про виконану роботу, зроблену детективним агентством. Знайшлися відповіді і звідки гроші на спиртне, і куди діваються речі і де ночує, коли не приходить додому. В цілому роботою клієнт залишився задоволений. Але на питання про сексуальну орієнтацію сина промовчала. Володимир не став лізти в душу, Ніни Іванівни, бачачи що вона переводить розмову в інше русло.
Ось і ще одна робота закінчилася. Настає апатія і зневіра подумав Володимир, але думки перервав дзвінок його мобільного. Він дістав з кишені піджака телефон, натиснув на клавішу підйому трубки і сказав: «Алло, детективне агентство...».
Вечер був тихим і теплим. Зорі були яскраві, а місяця зовсім не було видно. У такі ось миті зовсім не разраховуєшь на якісь несподіванки. Тим паче на неприємні. Думаєш про все одразу і в одночас ні прощо. Зовсім не хотілось навіть подумки повертатись до цих шкільних неприємностей. У школі цього останнього перед канікулами морок тиждня оголосил ярморок. Нічого кращого от детективного розслідування вони придумати не змогли. А, власне, ідея-то гарна. Відчути себе слідчим, позмагатися з реальними людьми. Можливо, вдасться зарекомендувати себе в новому колективі. Не те щоб дуже хотілося, але... Непогано було б розставити крапки над і на прикінці навчального року. Якраз чудова нагода поміркувати.
Вбито трьох, директор щник, десятикласники щось задумали. До речі загиблі моглиб поводитись якось тихіше, а не влаштовувати цирк у Їдальни. Так, не відволікаємось. Навіщо вбивати пана N. Більшість делетантів підозрюють А. Я теж на ньго думав спочатку. Наіграна сцена сварки на мойданчику, його зникнення... Але не збігається щось. Що? За сценарною характеристикою він не палка людина, до того ж розумна та раціональна. Що ще? Не надто ємоційна. Так. У спланованому вбистві сенсу немає. Мативу теж. Отже за цими та іншими показниками А скоїв ненавмисне вбивство у стані афетку. Щось не так. Все ж таки не так. Хіба, враховуючи його сценарну характеристику він би втік. Не схоже. Мислемо від зворотнього. А - не вбивця. Що ж сталось тоді. Пригадуємо всі обставини. Сварка була -це факт. І зустріч один на один у кабінеті теж. А останній бачив пана N живим. Можливо він дійсно поранив йонго. Алеж удар повинен був пом"якшити замисник, у який було воткнуто ножа. Якщо той удар і був причиною смерті N, то А обладає не аби якою фізичною силою. Це не так. Висновок: А дійсно поранив N у груди і зник (як і чому - покищо не важливо), але Т все ще був живим. То чому ж він не відгукнувся, коли ми стукали в двер? Чи він відгукнувся? Двері було замкнено з середени. Він хотів відчинити нам але ми вибили двері, натиснувши таким чином на рукять ножа. Ні. я кілька разів оглядав кабінет - на дверях жодних слідов. Мала б зостатися вм"ятина. Може це недочот постанови? Декарації підвли. Все ж шкільні масштаби... Хоча. Вбитий пан N вже вийшовши із образу пообідав в їдальні у всі на увазі, але, коли я з Сашою був на кухні, куди, до речи тим чи іньшим чином, відправляли усіх детективів, то бачив неприбрану тарілку з обідом, де була нетронута морква, яку пан N не їсть. На цей факт нашу увагу навмисно акцентуваоли і не раз. Тобдо пан N жив! Але як же усе іньше. Забагато думок на согодні. Завтра буде новий день. Я доведу цю справу до кінця. А зараз... зараз треба побути наодинці з зорями. Ох уж мені ці зорі...
занять він разом з другом, який мав при собі гітару, вийшов зі школи і пішки, разом пішли в сторону метро. По дорозі хлопці про щось розмовляли і курили.
Зайшовши в перехід, що веде до станції метро, хлопці зупинилися на сходинках, що ведуть до входу на станцію. Привіталися з продавцями квітів, було видно, що вони тут не в перший раз. Хлопець присівши став грати на гітарі, а сам Андрій став співати пісні з репертуару таких груп як: «Ленінград», «ГО» та «Кіно». Тільки спів у нього був поганий, зі слухом у нього не склалося. Під час свого співу він дістав старий капелюх з полями, чорного кольору і став наполегливо чіплятися до перехожих. З боку все це відбуваються більше схоже на комедію, і було видно, що хлопці від цього отримують не лише задоволення, але і гроші.
Через 40 хвилин вони закінчили свій концерт. Вийшовши з переходу, вони попрямували у бік торгових рядів. Прийшовши, хлопці купили по шаурмі та по пляшці пива Оболонь. Перекусивши і допивши пиво, перекурили, після чого розпрощалися. Друг пішов в сторону житлових будинків, а Андрій зайшов на станцію метро, далі поїздом приїхав на свою зупинку. Вийшов зі станції, перекурив і далі пішки прийшов до себе додому.
О 20.30 Ніна Іванівна зателефонувала Володимиру і повідомила, що син нікуди не збирається. Було прийнято рішення на сьогодні закінчити роботу.
Другий день не приніс результатів. Андрій з ранку сказав матері, що погано себе почуває і не піде сьогодні на заняття і весь день просидить за комп'ютером. Але спільно з клієнтом було прийнято не знімати. Так як бабуся, яка проживає з ними в квартирі, повідомила дочці, що її син неодноразово збирався піти гуляти.
Третій день роботи детективного агентства доповнив картину. Андрій зі своїм рюкзаком, як і в перший день в той же час вийшов з будинку і знайомим вже для детективів маршрутом приїхав до школи. Під час занять він також як і в перший день фіксувався у відомій компанії однолітків на перекурах. По закінченню занять він повернувся додому. Під вечір Андрій вийшов з будинку і прийшовши на станцію метрополітену сів у поїзд, яким дістався до станції метро «Хрещатик».
При виході зустрівся з хлопцем його ж років. І тут на подив детективів Андрій поцілував цього хлопця в губи. При чому у хлопця це не викликало збентеження, після чого витяг з рюкзака не дешевий фотоапарат і подарував його.
Хлопець був приємно здивований від такого подарунка. Разом вони пішли гуляти. Хлопець не міг натішитися подарунку і фотографував все підряд. Прийшовши в ресторан швидкого харчування «Макдональдс», замовили їжу. Через хвилин десять до них підійшла дівчина їхнього віку і подарувала подарунок хлопцю. Було видно, що її поява для Андрія була несподівана і небажана. Хлопець цілувався з дівчиною і захоплено про щось з нею розмовляв. Андрій був в їх компанії якимось чужим. Його настрій зіпсувався, він нервово попрощався і пішов. Хлопець і дівчина були здивовані його поведінкою, та й детективи звернули увагу на зміну настрою у підлітка після появи цієї дівчини.
Андрій купив пляшку пива і присів на дитячому майданчику. Протягом 10 хвилин він пив пиво, курив і комусь телефонував по мобільному телефону, після чого розбив пляшку об край урни, яка знаходилася на майданчику. У цей час жінка, яка проходила поруч, зробила йому зауваження. На її зауваження хлопець відповів грубою нецензурною лайкою. Через кілька хвилин до нього підійшов одноліток. Хлопці по-дружньому привіталися, деякий час вони сиділи на майданчику, після чого пішли гуляти. Гуляли, пили пиво, курили і лише під ранок разом прийшли додому до хлопця. Хлопець своїми ключами відкрив двері квартири, і вони зайшли всередину квартири.
Володимир зателефонував клієнту і повідомив що її син у друга вдома. У відповідь Ніна Іванівна сказала, що тільки що дзвонила Андрію, і він сказав, що він спить. Було прийнято рішення закінчити роботу і зустрітися ближче до вечора. Необхідно було відпочити і підготувати звіт для клієнта. До звіту Володимир відноситься особливо. Повнота, достовірність і зафіксовані факти повинні мати належне відображення.
В обумовлений час на колишньому місці в ресторані «Два Слона» відбулася зустріч. Володимир у повному обсязі розповів про виконану роботу, зроблену детективним агентством. Знайшлися відповіді і звідки гроші на спиртне, і куди діваються речі і де ночує, коли не приходить додому. В цілому роботою клієнт залишився задоволений. Але на питання про сексуальну орієнтацію сина промовчала. Володимир не став лізти в душу, Ніни Іванівни, бачачи що вона переводить розмову в інше русло.
Ось і ще одна робота закінчилася. Настає апатія і зневіра подумав Володимир, але думки перервав дзвінок його мобільного. Він дістав з кишені піджака телефон, натиснув на клавішу підйому трубки і сказав: «Алло, детективне агентство...».
Вечер був тихим і теплим. Зорі були яскраві, а місяця зовсім не було видно. У такі ось миті зовсім не разраховуєшь на якісь несподіванки. Тим паче на неприємні. Думаєш про все одразу і в одночас ні прощо. Зовсім не хотілось навіть подумки повертатись до цих шкільних неприємностей. У школі цього останнього перед канікулами морок тиждня оголосил ярморок. Нічого кращого от детективного розслідування вони придумати не змогли. А, власне, ідея-то гарна. Відчути себе слідчим, позмагатися з реальними людьми. Можливо, вдасться зарекомендувати себе в новому колективі. Не те щоб дуже хотілося, але... Непогано було б розставити крапки над і на прикінці навчального року. Якраз чудова нагода поміркувати.
Вбито трьох, директор щник, десятикласники щось задумали. До речі загиблі моглиб поводитись якось тихіше, а не влаштовувати цирк у Їдальни. Так, не відволікаємось. Навіщо вбивати пана N. Більшість делетантів підозрюють А. Я теж на ньго думав спочатку. Наіграна сцена сварки на мойданчику, його зникнення... Але не збігається щось. Що? За сценарною характеристикою він не палка людина, до того ж розумна та раціональна. Що ще? Не надто ємоційна. Так. У спланованому вбистві сенсу немає. Мативу теж. Отже за цими та іншими показниками А скоїв ненавмисне вбивство у стані афетку. Щось не так. Все ж таки не так. Хіба, враховуючи його сценарну характеристику він би втік. Не схоже. Мислемо від зворотнього. А - не вбивця. Що ж сталось тоді. Пригадуємо всі обставини. Сварка була -це факт. І зустріч один на один у кабінеті теж. А останній бачив пана N живим. Можливо він дійсно поранив йонго. Алеж удар повинен був пом"якшити замисник, у який було воткнуто ножа. Якщо той удар і був причиною смерті N, то А обладає не аби якою фізичною силою. Це не так. Висновок: А дійсно поранив N у груди і зник (як і чому - покищо не важливо), але Т все ще був живим. То чому ж він не відгукнувся, коли ми стукали в двер? Чи він відгукнувся? Двері було замкнено з середени. Він хотів відчинити нам але ми вибили двері, натиснувши таким чином на рукять ножа. Ні. я кілька разів оглядав кабінет - на дверях жодних слідов. Мала б зостатися вм"ятина. Може це недочот постанови? Декарації підвли. Все ж шкільні масштаби... Хоча. Вбитий пан N вже вийшовши із образу пообідав в їдальні у всі на увазі, але, коли я з Сашою був на кухні, куди, до речи тим чи іньшим чином, відправляли усіх детективів, то бачив неприбрану тарілку з обідом, де була нетронута морква, яку пан N не їсть. На цей факт нашу увагу навмисно акцентуваоли і не раз. Тобдо пан N жив! Але як же усе іньше. Забагато думок на согодні. Завтра буде новий день. Я доведу цю справу до кінця. А зараз... зараз треба побути наодинці з зорями. Ох уж мені ці зорі...