зарание Какие чувства вызывает этот стих? 2) Какой поворот теме гибели Поэта придают слова Убит, убийца? 3) Кого автор обвиняет в гибели поэта? 4) Какой портрет убийцы дан в стихотворении Смерть поэта? 5) Какую роль в них играют риторические во
Жуковского «Людмила» и «Светлана» имеют следующие отличия:
- В «Людмила» и «Светлана» присутствует образ мертвого жениха. Но если в первой он реален, то второй – всего лишь сон.
- Общая атмосфера «Людмилы» более хмурая. В «Светлане» же проявляется надежда – «голубочек белый». Именно тогда читатель осознает, что судьба Светланы не будет настолько мрачна и печальна, как участь Людмилы.
- У Светланы преобладает чистое и светлое начало, а Людмила практически отдается темным силам.
- В произведении «Светлана» доминирует оптимизм. И главной мыслью является вера в благополучный исход событий. Произведение «Людмила» в свою очередь является полной противоположностью.
Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Жуковского «Людмила» и «Светлана» имеют следующие отличия:
- В «Людмила» и «Светлана» присутствует образ мертвого жениха. Но если в первой он реален, то второй – всего лишь сон.
- Общая атмосфера «Людмилы» более хмурая. В «Светлане» же проявляется надежда – «голубочек белый». Именно тогда читатель осознает, что судьба Светланы не будет настолько мрачна и печальна, как участь Людмилы.
- У Светланы преобладает чистое и светлое начало, а Людмила практически отдается темным силам.
- В произведении «Светлана» доминирует оптимизм. И главной мыслью является вера в благополучный исход событий. Произведение «Людмила» в свою очередь является полной противоположностью.
Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Объяснение:
СДЕЛАЙОТВЕТ ЛУЧШИМ