Завдання 1. Читати Ф.Достоєвський «Злочин і кара»
Частина І.
План прочитання І частини роману
1. Що можна розповісти про головного героя роману?
/Підібрати цитати/. Що являє собою квартал, будинок, кімната, де живе
Родіон?
2. Хто така Олена Іванівна? Як з нею зійшовся Родіон?
3. Якою була її сестра ?/.
4. Що штовхнуло Раскольникова на злочин?
5. Вам пропонуються слова-асоціації, які до встановити
картину злочину. Пояснити, вмотивувати кожне слово-асоціацію,
поставити їх в хронологічній послідовності.
Стара лихварка – каблучка – трактир – розмова – власна теорія –
годинник – Лизавета – петля – сокира – заклад – вбивство - ключі – двері
- подвійне вбивство – дзвінок – пуста квартира – втеча.
Частина ІІІ. Основні положення теорії Раскольнікова /Ч.ІІІ, У.
Разумихин з Раскольниковим приходять до Порфирія Петровича, якому
вже відомо, що Раскольников теж у баби закладав. Порфирій повідомляє,
що знайомий зі статею Раскольникова «Про злочин», два місяці тому
надрукованій в «Періодичній мови».Викласти основні тези /положення/
теорії Раскольнікова
Частина ІІІ. Розділ V. Основні положення/тези/ теорії Раскольнікова.
Виписати з тексту, давши відповіді на питання
1. На які «розряди» діляться всі люди?
2. Які права мають люди обох розрядів?
3. Які відмінні риси звичайних і незвичайних?
4. Коли люди другого розряду мають право на злочин?
5. «Чим би відрізнити цих незвичайних від звичайних?»
6. Чи можливо змішання розрядів?
7. «... Чи багато таких людей, які інших різати право мають,«
незвичайних»?
8. Що страшніше: злочин по совісті або офіційний дозвіл кров
проливати?
9. Яке ж покарання за вчинення злочину «незвичайними»?
10. А чи повинні страждати за скоєне ці «незвичайні»?
11. Яким вважає себе Раскольников, «теж людиною« незвичайною»?
Епілог
- Що зі свідчень Раскольникова на суді було неправдою?
- Які пом;якшувальні обставини врахував суд?
- Який був вирок?
- Як поводився на каторзі Раскольников?
- У чому дорікав себе Раскольников і каявся чи в злочині?
- Чому каторжники не любили і уникали Раскольникова?
- Чому каторжани любили Соню?
- Коли і як «воскрес» Раскольников?
Предлагаемый вниманию читателей сборник составлен из докладов и сообщений участников межвузовской научно-практической конференции, приуроченной к празднованию 180-летия со дня рождения выдающегося русского прозаика, драматурга и публициста Л.Н.Толстого.
Два раздела сборника составляют исследования творчества Л.Н.Толстого в контексте русской и мировой литератур, в плане решения теоретических и методических проблем современного языкознания.
Сборник адресован специалистам-филологам, педагогам и широкому кругу читателей, интересующихся общими и частными вопросами современной филологии.
Смысл названия обыгрывает народное присловье, что "детей находят в капусте". А также - историю того, как девочки ходили покупать капусту. Этот поход мог окончиться плохо, но окончился хорошо - маленьким, повседневным чудом. Рассказ учит нас видеть в окружающей действительности такие чудеса.
При чем тут "находка детей в капусте"? Старуха Татьяна сначала отнеслась к девочкам холодно. Но постепенно в ее сердце зрела любовь. И, когда Татьяна решила, что во время похода за капустой девочек украли цыгане, она заплакала по ним, как по родным. Она вдруг осознала, что "нашла" их, что девочки стали в полном смысле ее, т. е. родными и близкими для нее, а не чужими детьми, которым она дала приют - как это было вначале.
Вот такое сложное, многоплановое название, раскрывающее смысл рассказа.
В рассказе можно найти черты таких жанров, как бытовой рассказ - т. е. описывающий различные жизненные явления. В русской литературе этот жанр восходит к прозе Достоевского и Некрасова. Кроме того, конец рассказа отличает схожесть с рождественским, или "свЯточным" рассказом - грустной историей с хорошим концом. Такие рассказы можно найти, например, в творчестве Куприна.
Большое значение для передачи мыслей и чувств автора служит описание окружающего мира. Темные цвета, неуклюжие предметы, темнота и холод подчеркивают суровость жизни, единственная возможность и согреться в которой - человеческое тепло, дружба и взаимоподдержка.