Завдання за змістом твору «Кому з героїв твору Г. Тютюнника «Климко» належать висловлювання:
1. «Може б, ти, до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне? ( )
2. «О!.. А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”...» ( )
3. «Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось». ( )
4. «Одна!.. О! Третя!.. А що сховалися, га? Од мене сховаєтесь!» ( )
5. «Авспіріні, авспіріні пийте, моя ласко. Тричі на день по одній пігульці. Крейди не шкода!» ( )
6. «Ти ж там хазяйнуй... А вночі спи і не бійся... Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі» ( )
7. «То в мене... після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло» ( )
8. «Ай, добра ж... У-у-у, такої не всяка кухарка зварить. Візьми ж отам у скриньці гостинець». ( )
9. «- Я в'ю його! Таких треба вбить! – Він ухопив грудку породи, прищулив очі й замахнувся вдруге…» )
10. «У нас є вугілля. ...Більш нічого в нас немає» ( )
Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива...» ( )
12. «Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш? ...Ви¬міняв на четверо яєць. Вони за їжу і карабіни проміняли б! Я знаю». ( )
Тести
Які слова чекав Климко від дядька, коли той, прийшовши з роботи, вечеряв?
А «А давай лишень свої граматки, подивимося, що там у тебе з науками»;
Б «Ось побільшаєш, … вивчимо тебе на помічника машиніста і заживемо…»;
В «Візьми ж отам у скриньці гостинець»;
Г «Ти ж там хазяйнуй, Климе. А вночі спи й не бійся».
Де ночував Климко?
А У хліві; Б серед поля; В на горищі; Г під скиртою.
Як Зульфат зміг вигнати всіх щурів із Климкового притулку?
А отруїв їх щурячою отрутою; Б затоптав щурячі ходи вугільним жаром;
В розставив мишоловки; Г затоптав щурячі ходи битим склом.
Хто з героїв твору радить після смерті дядька Кирила «податися на села та пристати до якоїсь бабусі в поміч»?
А Бочониха; Б чеський солдат; В Дід Бочонок; Г Наталя Миколаївна.
Кого зустріли на базарі Климко й Зульфат?
А Першу вчительку; Б аптекаря Бочонка; В німців; Г дідуся Зульфата.
Яку святкову вечерю приготували Климко і Зульфат на вхідчини?
А Сухарі й цибулю; Б картоплю й кавуни;
В галети й чай; Г картоплю в кожушках до старого солоного сала.
Хто вистріляв курей на станції?
А Чехи; Б німці; В цигани; Г італійці.
Чим годувала Наталя Миколаївна свою новонароджену донечку?
А Водою; Б молоком; В чаєм; Г напоєм із малини.
На яку рису головного героя вказує ця цитата: «Климко випустив плащ-палатку, вчепився дівчині в другу руку і закричав: «Це моя сестра! Сестра моя, пустіть її! Чуєте? Вона мені за матір!»».
А Гордість; Б кмітливість, сміливість; В відповідальність; Г самостійність.
10.Скільки днів Климко пролежав у гарячці, коли йшли з городу з тіткою Мариною?
А Трохи не два дні; Б трохи не три дні; В трохи не чотири дні; Г трохи не п’ять днів.
11. Чому Климко не захотів залишитися в тітки Марини?
А йому не сподобалося її ставлення до себе; Б не хотів бути у неї нахлібником;
В сумував рідною домівкою; Г на нього чекали вчителька з немовлям і Зульфат.
12. Скільки кілометрів Климко не дійшов до дому, зустрівшись із німцями.
А 3; Б 60; В 50; Г 5
все герои Платонова оказываются одинокими, а потому совершенно не похожими на других. Видимо автор специально делает своих героев уникальными, чтобы показать, что не все люди одинаковые, что на самом деле мы не безликая толпа, а индивидуальности со своими привычками,желаниями и слабостями.
Впрочем, про героев Платонова сложно сказать, что они слабые. Вот например цветок из рассказа "Неизвестный цветок". Его можно назвать первопроходцем, он поселился на камнях, где с большим трудом находил себе пропитание. Но зато в борьбе с тяжелыми условиями жизни этот цветок вырос необычайно стойким и красивым. Посаженные после на удобренной земле цветы не шли с ним ни в какое сравнение. Автор словно говорит нам, что сытая и спокойная жизнь превращает человека в инвалида, не физически, но морально.
Основная идея рассказов Платонова - только в борьбе можно обрести себя и стать настоящим человеком.
Объяснение:
Отрывок №1
Села на коленочки, начала выворачивать. Да ручонки тонкие, как прутики,— ничего силы нет. Бросила камень, заплакала. Принялся опять Жилин за замок, а Дина села подле него на корточках, за плечо его держит. Оглянулся Жилин, видит — налево за горой зарево красное загорелось, месяц встает. «Ну,— думает,— до месяца надо лощину пройти, до лесу добраться». Поднялся, бросил камень. Хоть в колодке,— да надо идти.
— Прощай,— говорит,— Динушка. Век тебя помнить буду.
Ухватилась за него Дина: шарит по нем руками, ищет — куда бы лепешки ему засунуть. Взял он лепешки.
,— говорит,— умница. Кто тебе без меня кукол делать будет? — И погладил ее по голове.
Как заплачет Дина, закрылась руками, побежала на гору, как козочка прыгает. Только в темноте слышно — монисты в косе по спине побрякивают.
Отрывок №2
Сделал Жилин другую куклу, еще лучше, — отдал Дине. Принесла раз Дина кувшинчик, поставила, села и смотрит на него, сама смеется, показывает на кувшин. «Чего она радуется?» — думает Жилин. Взял кувшин, стал пить. Думает, вода, а там молоко. Выпил он молоко, — «хорошо», говорит. Как взрадуется Дина! — Хорошо, Иван, хорошо! — и вскочила, забила в ладоши, вырвала кувшин и убежала. И с тех пор стала она ему каждый день, крадучись, молока носить. А то делают татары из козьего молока лепешки сырные и сушат их на крышах, — так она эти лепешки ему тайком принашивала. А то раз резал хозяин барана, — так она ему кусок баранины принесла в рукаве. Бросит и
Объяснение: