Знайдіть! Визначте елементи традиційної чарівної стані у творі Ліндгрен. Міо мій Міо. Що нового привносить у них слідчин Робота в парах. Знайді. казки, використані письменниця? тазуйте! Як, на вашу думку, розвивати
Коли Джонатан постарів, то він бачить білосніжних чайок, які вміли літати не гірше, ніж він. Вони кличуть його з собою додому і кажуть, що він з їхньої зграї. Піднявшись над хмарами, Джонатан стає білим і сяючим. Він розуміє, що є інший світ, небеса, рай для нього. Там жила Зграя, яка постійно тренується. Джонатан забуває поступово про своє минуле життя. Для нього важливо досягти досконалості, літати зі швидкістю думки. Згодом Джонатан розуміє, що він створений досконалим і в нього безграничні можливості. Він вчиться переміщатись у часі.
Потім Джонатан згадує про стару Зграю. Він думає, що можливо там буде хтось, хто теж хоче вирватись зі старого єства.
Він повертається на Землю і зустрічає там Флетчера, який стає учнем Джонатана.
Для того, щоб людина мала право називатися інтелігентом, окрім того, щоб працювати розумово, вона повинна мати ряд якостей. Для цього замало мати вищу освіту, добру роботу, вишукані манери й такі нібито „неодмінні” зовнішні атрибути інтелігенції, як піджак, капелюх, сорочка з краваткою й окуляри. Зовсім не обов'язково бути пихатим академіком, визначною політичною фігурою чи великим письменником. Справжній інтелігент, на мою думку, ніколи не покаже своєї зверхності над менш освіченою людиною, яка, можливо, стоїть на нижчому суспільному щаблі; у спілкуванні інтелігент простий і невимушений, не намагається здаватися розумнішим, ніж є, бо знає собі ціну, поводиться гідно. Інтелігентність не завжди можна пояснити походженням, батьками, вихованням, заможністю чи бідністю. Навіть висока освіченість не є гарантією інтелігентності, бо ми знаємо кричущі приклади морального невігластва саме серед власників документів про вищу освіту. І навпаки, знаємо зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури серед людей простого походження, які не мають дипломів. Яскравий приклад — Катерина Білокур, неосвічена селянка, котра самотужки сягнула фантастичних висот у малярстві. Дивовижні картини художниці є відображенням гармонії внутрішнього світу й навколишньої краси.
Ось що в мене вийшло.
Коли Джонатан постарів, то він бачить білосніжних чайок, які вміли літати не гірше, ніж він. Вони кличуть його з собою додому і кажуть, що він з їхньої зграї. Піднявшись над хмарами, Джонатан стає білим і сяючим. Він розуміє, що є інший світ, небеса, рай для нього. Там жила Зграя, яка постійно тренується. Джонатан забуває поступово про своє минуле життя. Для нього важливо досягти досконалості, літати зі швидкістю думки. Згодом Джонатан розуміє, що він створений досконалим і в нього безграничні можливості. Він вчиться переміщатись у часі.
Потім Джонатан згадує про стару Зграю. Він думає, що можливо там буде хтось, хто теж хоче вирватись зі старого єства.
Він повертається на Землю і зустрічає там Флетчера, який стає учнем Джонатана.
Объяснение:
Відповідь:
Для того, щоб людина мала право називатися інтелігентом, окрім того, щоб працювати розумово, вона повинна мати ряд якостей. Для цього замало мати вищу освіту, добру роботу, вишукані манери й такі нібито „неодмінні” зовнішні атрибути інтелігенції, як піджак, капелюх, сорочка з краваткою й окуляри. Зовсім не обов'язково бути пихатим академіком, визначною політичною фігурою чи великим письменником. Справжній інтелігент, на мою думку, ніколи не покаже своєї зверхності над менш освіченою людиною, яка, можливо, стоїть на нижчому суспільному щаблі; у спілкуванні інтелігент простий і невимушений, не намагається здаватися розумнішим, ніж є, бо знає собі ціну, поводиться гідно. Інтелігентність не завжди можна пояснити походженням, батьками, вихованням, заможністю чи бідністю. Навіть висока освіченість не є гарантією інтелігентності, бо ми знаємо кричущі приклади морального невігластва саме серед власників документів про вищу освіту. І навпаки, знаємо зразки справжньої інтелігентності та внутрішньої культури серед людей простого походження, які не мають дипломів. Яскравий приклад — Катерина Білокур, неосвічена селянка, котра самотужки сягнула фантастичних висот у малярстві. Дивовижні картини художниці є відображенням гармонії внутрішнього світу й навколишньої краси.
Пояснення: