10. У магазині одягу протягом дня було продано 10 чоловічих костюмів таких
розмірів: 48, 48, 48, 50, 50, 52, 54, 54, 56, 60. Установіть відповідність між
статистичними характеристиками одержаної вибірки (1 – 4) і їх числовими значеннями
(А – Д).
1. Мода А 10 Д 52
2. Медіана Б 12
3. Середнє арифметичне В 48
4. Розмах вибірки Г 51
Взаємний вплив інформатики та математики поширюється і на процес навчання. З усіх шкільних предметів інформатика найбільше пов'язана з математикою. З урахуван-ням завдань дослідження ми визначили: які з апробованих в математиці методів і прийомів навчання доцільно застосувати в процесі навчання інформатики, в якій мірі може бути застосований метод навчання на задачах, що спільного у процесах розв'язування математичної задачі та розробки алгоритму розв'язування задачі за до ЕОМ, як актуалізація математичних методів і знань сприяє процесу навчання інформатики, які самостійні цілі алгоритмізації, що досягаються саме у процесі навчання інформатики.
Ми дійшли висновку, що ця багатогранна проблема вимагає подальшого дослідження. Творча і практична складові навчальної діяльності потребують особливої уваги. Об’єктом вивчення на уроках інформатики повинні стати саме основи цієї науки, а в освітньому середовищі має бути єдине трактування того, що розуміється під інформатикою як навчальним предметом і що розуміється під технологією як предметною галуззю. Розв’язання розвиваючої задачі формування технічного світогляду учнів має поєднуватись з розв’язанням фундаментальної задачі ознайомлення учнів з елементами наукової системології, яка має безпосереднє відношення до інформаційного моделювання. Важливо розуміти, що створення інформаційних моделей, побудова алгоритмів, робота з програмним забезпеченням ЕОМ – загальноосвітні завдання курсу інформатики. Шкільні предмети включають, наприклад, вивчення процесу побудови алгоритмів розв’язання відповідних задач. Незалежно від предметної галузі існує багато спільного в складанні цих алгоритмів (метод низхідного проектування тощо). Отже, існують загальні методи розробки алгоритмів, які лише конкретизуються в кожному з предметів. Природно, що вони повинні вивчатись школярами в узагальненому вигляді.
Дослідження свідчать, що при визначенні мети і практичній реалізації курсу інформатики необхідно враховувати: адекватність відображення наукової галузі в предметі; тенденції до інтеграції знань із різних наукових галузей; новизну курсу інформатики; специфіку вивчення предмета з урахуванням спеціалізації навчання, диференціації, МЗ; тенденції до зниження віку учнів; потребу у вирішенні проблем створення підручників, програмних засобів, комп'ютеризації шкіл; істотні зміни в соціальному житті суспільства та характері праці.
У ході дослідження проаналізовано й співставлено процеси розв’язування задач з математики та інформатики. У процесі розв’язування математичної задачі виділяють наступні етапи: 1) аналіз задачі; 2) схематичний запис умови з використанням математичної символіки, рисунків; 3) пошук розв’язування; 4) здійснення спо-собу розв’язування; 5) перевірка розв’язку; 6) дослідження задачі та розв’язку; 7) фор-мулювання відповіді; 8) навчально-пізнавальний аналіз задачі та розв’язку. Послідов-ність етапів може змінюватись, не всі вони обов’язкові, але перший, третій, четвертий і сьомий етапи виконуються для будь-якої задачі. Центральним і найбільш складним є третій, а восьмий – головний при об’єднанні задач у набори взаємозв’язаних задач, які використовуються для узагальнення і систематизації знань та навчанні методів розв’язування задач. У процесі розв’язування задач за до ЕОМ виділяють етапи: 1) постановка задачі, що включає побудову математичної моделі та виділення аргументів і результатів; 2) побудова алгоритму; 3) запис алгоритму; 4) реалізація алгоритму на ЕОМ; 5) аналіз результатів. Як і в процесі розв’язування математичної задачі, не всі ці етапи обов’язкові. Наприклад, побудовану модель можна дослідити за до готового програмного засобу. У процесі навчання багатоетапність спричиняє розгляд задач із різним ступенем “ваги” етапів для найбільш повного засвоєння суті кожного з них.
(3•2+1)/2• 24- (2•3+2)/3• 24+ (5•6+5)/6• 24+ (4• 5+3)/5• 24=
7/2• 24- 8/3• 24+ 35/6• 24+ 23/5• 24=
7/1• 12- 8/1• 8+ 35/1• 4+ 552/5=
84- 64+ 140+ 110 2/5=
160+ 110 2/5= 270 2/5
5 целых 1/3 - 3/4 * 2 целых 2/5 + 3 целых 5/6=
5 1/3- 3/4• (2•5+2)/5+ 3 5/6=
5 1/3+ 3 5/6 - 3/4• 12/5=
5 (1•2)/(3•2)+ 3 5/6- 3/1• 3/5=
5 2/6+ 3 5/6- 9/5=
8 7/6- 1 4/5=
8 (7•5)/(6•5)- 1 (4•6)/(5•6)=
8 35/30- 1 24/30=
7 11/30.
4 целых 4/5 * 1 целая 3/5 + 1/5 =
(4•5+4)/5• (1•5+3)/5+ 1/5=
24/5• 8/5+ 1/5= 192/25+ 1/5=
192/25+ (1•5)/(5•5)=
192/25+5/25= 197/25=
7 22/25.