Личного профессионального плана главная цель. чем буду заниматься, какой трудовой вклад внесу в общее дело, кем буду, каким буду, где буду, чего достигну, на кого буду равняться. ближайшие и более отдаленные перспективы. первая область деятельности, специальность, работа, трудовая проба сил, чему и где учиться, перспективы повышения мастерства, профессионального роста.пути и средства достижения цели. изучение справочной , беседы со специалистами, самообразование, поступление в определенное учебное заведение (пту, колледж, вуз, курсы).внешние сопротивления на пути достижения цели. трудности, возможные препятствия, возможные противодействия тех или иных людей.внутренние условия достижения цели. свои возможности: состояние здоровья, способности к обучению, настойчивость, терпение, склонности к практической и теоретической работе, другие личные качества, необходимые для учебы и работы по данной специальности, работа по самовоспитанию. запасные варианты и пути их достижения. например: "не пройду по конкурсу в техникум - попробую поступить на ту же специальность в пту" и т. д.конечно, профессиональный план - это не перечисленные на листке бумаги пункты мероприятий, а мысленное представление будущего. поскольку профессиональный план - не вещь, а представление, то личное в нем зависит от личных качеств человека, обдумывающего свой план, от его характера, опыта, склада ума. планы у разных людей могут быть смутными, отрывочными или фантастическими. пока это только планы, следует проанализировать их всесторонне, обдумать также различные приемлемые и возможные варианты.профессиональные планы с различными вариантами решения жизненных проблем являются хорошей возможностью избежать стрессов от каких-либо неудач. важно научиться быть исследователем своей жизненной и профессиональной перспективы, изучать себя в различных жизненных ситуациях.
У байці виділяють подієву частину і власне право на повчання. Сюжет казки не має такого поділу — він розвивається як ланцюг подій, в результаті яких герой, заручившись підтримкою добрих сил, справляється з нездійсненним завданням і отримує нагороду. Більшість персонажів байок запозичені з міфів і представлені образами тварин, наділених алегоричними рисами людського характеру: вовк відрізняється жадібністю і жорстокістю, лисиця — хитрістю і користолюбством, сова — мудрістю, ведмідь — грубістю, лев — благородством. У казках про тварин ці якості мають не алегоричне, а символічне значення, а самі персонажі діють не в одній конкретній ситуації, яка проявляє цю символіку, а протягом всієї розповіді, багаторазово підтверджуючи асоціативний зв’язок образу з роллю, яка відведена йому в казковому сюжеті. Байка — це сатиричний твір, найчастіше написаний у віршованій формі. Казка — це традиційно прозаїчний жанр. Прийоми сатири в ній використовуються епізодично і не є домінантою, за винятком сатиричних казок. Казка будується з багаторазовими повторами, використанням стійких мовних зворотів, постійних епітетів, порівнянь і метафор. Оповідання байки відрізняється стислістю, динамізмом розвитку сюжету, має обмежений вибір засобів художньої виразності.
