Кожний окремий художній твір є принципово алегоричним, бо у прямому сенсі він є таким вже тому, що відноситься до одного з видів мистецтва. Схематизація творів, у яких використовується інакомовлення, є поєднанням двох значень. Вона обирається в якості головної ознаки класифікації і дозволяє незвичайним чином описати закономірності виникнення нових напрямків у літературі минулого століття і в сучасних творах.Яскравим прикладом використання інакомовлення е літературні твори, у яких сюжетна лінія підпорядковується зіткненню двох різних точок зору на одне і те ж явище. Така лінія може бути психологічно-реалістичною, коли існування того чи іншого персонажу у творі обумовлюється прагненням автора до правдоподібності зображення подій. Другий варіант використання інакомовлення є суто символічним, коли персонаж і його поведінка є лише засобом відображення ідей автора, а насправді існування такого герою ні в літературі, ні в реальному житті немає ніякого сенсу. Буває й так, що ці два використання інакомовлення поєднуються у одному творі. Саме широким використанням інакомовлення і відрізняється література епохи символізму від творів інших етапів розвитку літературної діяльності людства.Інакомовлення – це втілення абстрактного поняття в конкретному художньому образі. Більше, ніж у будь-якому іншому жанрі, алегорія є засобом художнього розкриття явищ у байці. Інакомовлення представляє особливий інтерес у тому випадку, якщо воно розглядається не тільки як локальна фігура або прийом, а як і цікава можливість використати його для побудування літературного чи мистецького твору взагалі. Коли ми прислухаємося до внутрішньої форми слова, в його семантиці ми чуємо гармонійне поєднання двох, пов’язаних між собою значень.У хрестоматійному розумінні інакомовлення являє собою загальну закономірність еволюції літературної діяльності людства і означає неминучість різноманітних змін художніх форм і постійне відокремлення від банальних літературних прийомів. Інакомовлення більш зрозуміле у відношенні форми до форми слова, ніж форми до змісту, бо воно не тільки відокремлює об’єкт у художньому творі і його тему, але й є прийомом, за до якого ідеї автора знаходять своє втілення у творі. Це і є іносказання – слово або вислів, сказані по-іншому. Однак поняття інакомовлення на відміну від поняття відокремлення досить ярко виражає ще один, досить змістовний аспект – розповідний і описовий. Подібна риса інакомовлення не вичерпує зміст усього твору, а навпаки, змушує думати про інший зміст, який стоїть за тим чи іншим словом.Єдність обох трактувань змісту інакомовлення і різної форми вираження одного слова характеризує цей художній прийом в цілому. Зміна форм у літературі та мистецтві, інакомовлення у першому значенні тягне за собою використання інакомовлення у іншому значенні. Символізація, один із видів інакомовлення, властива для мистецтва і літератури взагалі, вона притаманна багатьом митцям, і не одному окремому автору. Якщо казати про XX століття, то воно характеризується наступом епохи символізму, який приходить на зміну реалізму.
Токо про лето можно написать))) Сохрани, пригодиться))Мене жей килде. Агачларда яшель-яшель яфраклар усте. Чыпчыклар матур итереп сайры башладылар. Коннер жылынып китте хем озынаеп. Янгырлар яуа башлады. Жай конне мина бик рэхет. Мин ял итем. Су коенырга ойрим иптешлерем белен. Балык тотабыз. Авылга кайтак мин желлекке барам, жир илаге артыннан, кура жилаге хем башка темне жилек артыннан.Аннары чирем ускеч кешелер печен чабырга баралар. Мин бик яратам жэй конен. Мектепке барырга кирек тугел, иртан де торырга кирек тугел. Я не знаю что еще можно написать((( да и лень(
Жай конне мина бик рэхет. Мин ял итем. Су коенырга ойрим иптешлерем белен. Балык тотабыз. Авылга кайтак мин желлекке барам, жир илаге артыннан, кура жилаге хем башка темне жилек артыннан.Аннары чирем ускеч кешелер печен чабырга баралар. Мин бик яратам жэй конен. Мектепке барырга кирек тугел, иртан де торырга кирек тугел.
Я не знаю что еще можно написать((( да и лень(