Термін «комп’ютерна залежність» вперше був використаний в 1990 році. Психологи її класифікують, як форму емоційної «наркоманії». Для залежного підлітка стає важливим не результат гри, а її процес, у якому він втрачає контроль над часом. Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності: Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів. Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди. Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі. Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор: Психологічні симптоми: • Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером; • Нездатність зупинити роботу за комп’ютером; • Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри; • Ігнорування друзів та сім’ї; • Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером; • Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми: • Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців; • Сухі очі; • Головні болі (схожі на мігрень); • Болі у спині; • Нерегулярне харчування — відсутність апетиту; • Недотримання гігієни; • Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень. Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай: Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті. Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники. Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».
1. Место для разведения костра находится на территории вне здания. 2. Костёр разводится на подготовленном для этого негорючем основании или на очищенном от сухой растительности негорючем грунте. 3. Костёр находится на безопасном расстоянии от здания, открытого места хранения горючего материала таким образом, чтобы это не представляло пожароопасности для леса, иной растительности и торфяному грунту. 4. При разведении костра диаметром более трёх метров место для разведения костра должно находиться на расстоянии не менее 15 метров от любого здания или мета открытого хранения горючего материала, а в пожароопасный период не расстоянии не менее 20 метров от леса. 5. При разведении костра диаметром более трёх метров и при разведении публичного костра место для разведения костра и необходимые меры по обеспечению пожарной безопасности согласуются с местным центром. 6. С целью ограничения распространения огня территория, непосредственно прилегающая к месту разведения костра или гриля на расстоянии не менее полуметра очищается от сухой растительности, веток, и прочего горючего материала. 7. Для предотвращения огнеопасности:- при разведении костра следят за направлением ветра, чтобы искры не разлетались на здание, лес, сухую растительность, торфяной грунт или иной горючий материал;- если поблизости с местом разведения костра находится здание место хранения горючего материала. Лес, сухая растительность или торфяной грунт, на которые могут упасть искры, то костёр можно разжигать только при слабом ветре ли при скорости ветра ниже 5,4 м/сек; - предусмотренные для разжигания костра дрова и прочий горючий материал расположите таким образом, чтобы исключалась возможность их возгорания от открытого пламени, высокой температуры окружающей среды или искры;- при необходимости место вокруг костра орошается водой;- место для разведения костра ограничивается камнями или грунтовой обваловкой;- при необходимости применяются иные меры для уменьшения пожароопасности. 8. Для тушения и ограничения распространения огня при разведении костров диаметром более одного метра и публичных костров подходят не менее двух огнетушителей с массой заряда 2 кг или один огнетушитель с массой заряда 6 кг, ведро, лейка или иной сосуд вместимостью не менее 20 литров или подключенный к водяному насосу шланг. 9. В качестве дополнительных средств тушения используется метла для тушения сухой травы или подобное средство, песок или иные средства, при которых можно ограничить распространение огня. 10. Средства тушения огня должны находиться под рукой.
Факти свідчать, що більшість 16-18 літніх юнаків, які мають доступ до Інтернету та грають у он-лайн ігри, місяцями, а то й роками не виходять з дому! Один хлопець звернувся до психіатрів з проханням надати йому інвалідність через агорафобію (страх перед відкритим простором). Ніяких відхилень у нього не знайшли, але дізналися, що він просто не міг відірватися від улюбленої гри.
Психологи виділяють такі стадії залежності:
Стадія легкого захоплення. Коли людина один чи кілька разів пограла у рольову комп’ютерну гру, вона входить у смак, їй починає подобатися комп’ютерна графіка, звук, сам факт імітації реального життя чи якихось фантастичних сюжетів.
Стадія захоплення. Фактором, що свідчить про перехід людини на цю стадію формування залежності, є поява в ієрархії потреб нової потреби — грати в комп’ютерні ігри. Гра в комп’ютерні ігри на цьому етапі має систематичний характер. Якщо людина немає постійного доступу до комп’ютера, можливі досить активні дії з усунення цієї перешкоди.
Стадія залежності. Залежність може оформлятися в одній з двох форм: соціалізованій та індивідуалізованій. Соціалізована форма ігрової залежності відрізняється підтримкою соціальних контактів із соціумом (хоча переважно з такими ж ігровими фанатами). Ці гравці люблять грати за до комп’ютерної мережі один з одним. Ця форма залежності менш згубна для психіки, ніж індивідуалізована форма. Людина не відривається від соціуму, не усамітнюється в собі.
Чи може підліток, для якого гра стала самоціллю та сенсом буття, розвиватися, як гармонійна особистість, реалізувати свої здібності? Треба розуміти, що залежність у будь-якій формі – це рух по замкнутому колу, де немає розвитку.
Виділяють досить чіткі симптоми залежності від комп’ютерних ігор:
Психологічні симптоми:
• Відчуття ейфорії чи піднесеності під час роботи за комп’ютером;
• Нездатність зупинити роботу за комп’ютером;
• Дедалі більше часу затрачується на комп’ютерні ігри;
• Ігнорування друзів та сім’ї;
• Відчуття порожнечі, депресії та роздратованості поза комп’ютером;
• Перекладання повсякденних турбот на плечі членів сім’ї;
Фізичні симптоми:
• Зап’ястний тунельний синдром — оніміння та зниження чутливості пальців;
• Сухі очі;
• Головні болі (схожі на мігрень);
• Болі у спині;
• Нерегулярне харчування — відсутність апетиту;
• Недотримання гігієни;
• Розлади сну.
Більшість гравців – дуже одинокі люди. Навіщо, коли живе спілкування замінюють ігри! Окрім того, приваблюють складні системи завдань та досягнень.
Головною причиною виникнення комп’ютерної залежності у дітей психологи вважають недостатнє спілкування і взаєморозуміння з батьками і однолітками. Ігри для них - це шлях самоствердитися, бо у віртуальному світі, все залежить тільки від твого уміння грати, а не від особистих якостей та умінь. Виникає ілюзія, що ти чогось досягаєш, а в житті може бути навпаки.
Не хочеш стати ігроманом, пам’ятай:
Не можна грати під час депресії, при серйозних змінах у житті.
Не варто грати, коли гостро відчуваєш самотність. Гравці погані співрозмовники.
Набагато зменшують ризик пристрасті до гри цікаве життя, знання, розуміння того, що алкоголь, наркотики та надмір ігор – це все один ланцюжок, кінцевий пункт якого - повна самоліквідація особистості. Імунітетом тут мають бути чуття міри та відповідальності. Згадай народну мудрість: «Що занадто, то нездорово».
2. Костёр разводится на подготовленном для этого негорючем основании или на очищенном от сухой растительности негорючем грунте.
3. Костёр находится на безопасном расстоянии от здания, открытого места хранения горючего материала таким образом, чтобы это не представляло пожароопасности для леса, иной растительности и торфяному грунту.
4. При разведении костра диаметром более трёх метров место для разведения костра должно находиться на расстоянии не менее 15 метров от любого здания или мета открытого хранения горючего материала, а в пожароопасный период не расстоянии не менее 20 метров от леса.
5. При разведении костра диаметром более трёх метров и при разведении публичного костра место для разведения костра и необходимые меры по обеспечению пожарной безопасности согласуются с местным центром.
6. С целью ограничения распространения огня территория, непосредственно прилегающая к месту разведения костра или гриля на расстоянии не менее полуметра очищается от сухой растительности, веток, и прочего горючего материала.
7. Для предотвращения огнеопасности:- при разведении костра следят за направлением ветра, чтобы искры не разлетались на здание, лес, сухую растительность, торфяной грунт или иной горючий материал;- если поблизости с местом разведения костра находится здание место хранения горючего материала. Лес, сухая растительность или торфяной грунт, на которые могут упасть искры, то костёр можно разжигать только при слабом ветре ли при скорости ветра ниже 5,4 м/сек;
- предусмотренные для разжигания костра дрова и прочий горючий материал расположите таким образом, чтобы исключалась возможность их возгорания от открытого пламени, высокой температуры окружающей среды или искры;- при необходимости место вокруг костра орошается водой;- место для разведения костра ограничивается камнями или грунтовой обваловкой;- при необходимости применяются иные меры для уменьшения пожароопасности.
8. Для тушения и ограничения распространения огня при разведении костров диаметром более одного метра и публичных костров подходят не менее двух огнетушителей с массой заряда 2 кг или один огнетушитель с массой заряда 6 кг, ведро, лейка или иной сосуд вместимостью не менее 20 литров или подключенный к водяному насосу шланг.
9. В качестве дополнительных средств тушения используется метла для тушения сухой травы или подобное средство, песок или иные средства, при которых можно ограничить распространение огня.
10. Средства тушения огня должны находиться под рукой.