Однажды Василисе Дмитриевне задали в школе придумать сказочную историю о диком или домашнем животном. И вот что получилось Василиса продолжает свои литературные изыскания. На сей раз в школьной тетради по окружающему миру (2 класс). Я, прочитав этот текст, как-то очень мрачно грузанулся: Жил-был мальчик, и была у него семья, а звали его Костик. Один раз мама попросила Костика с младшим братишкой погулять, когда её дома не будет. Ушла мама, а Костик братику и говорит: иди сам погуляй. Братик послушался его и пошел гулять, а Костик на печке и заснул. Пришла мама и спрашивает: а где твой братик? Костик: а он гуляет. Испугалась мама, побежала сына искать, но не нашла. Заснули все, а Костику сон приснился, что он коровой стал. Проснулся, а он поправде коровой стал. Вот так бывает, если за младшими братьями не следишь. Возможно, с годами вся лирика выветрится, останется только чистый кафка: Костику сон приснился, что он коровой стал. Проснулся, а поправде он коровой стал.
Пам'ять - здатність нервової системи сприймати і зберігати інформацію і витягувати її для вирішення різноманітних завдань і побудови своєї поведінки. Завдяки цієї складної і важливої функції мозку людина може накопичувати досвід і використовувати його в майбутньому.При запам’ятовуванні в нашому мозку відбувається три важливих процесу: спочатку ми кодуємо інформацію, потім відправляємо на зберігання, щоб повернутися до неї, коли знадобиться, а потім (якщо цей момент настане) намагаємося відтворити. За цим же принципом організована і робота всіх комп’ютерів. Тільки от у них відсутній процес, властивий людині, – забування. Забування не треба боятися, це природне явище. Мозок повинен видаляти незатребувану інформацію. Головне – навчитися не забувати справді важливі речі
