Іліа́да (дав.-гр. Ἰλιάς, МФА: [iːliás]) — кіклічна поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів. Авторство приписують Гомеру. Ця поема є найдавнішою зі збережених пам'яток грецької літератури. «Іліада» є переробкою й об'єднанням численних переказів Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.
Іліада
Ἰλιάς
Helene Paris Louvre K6.jpg
Єлена та Паріс, червонофігурний кратер, анонімний Вазописець із Стокгольма 1999
Жанр
кіклічна поема
Автор
приписується Гомеру
Мова
давньогрецька мова
Написано
8 ст. до н.е.
Попередній твір
Кіпрії
Наступний твір
Ефіопіда і Posthomericad
CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Q: Цей твір у Вікіцитатах
Разом з «Одіссеєю» має 8-й номер у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[1].
Описано події десятого року облоги Трої (Іліона) об'єднаним військом грецьких вождів. Сказання про попередні події (викрадення Єлени Парісом, виступ греків (ахейців) під верховним начальством Агамемнона), постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само, як і результат війни (загибель Трої), заздалегідь в Іліаді є відомими. Іліада охоплює лише незначний проміжок часу — епізод з історії облоги Трої.
В солнечной стране жила девочка. Она всегда делала добрые дела, всем Звали ее Добруня. Родителей у нее не было. Их забрал злой волшебник, которого все боялись.
Однажды, когда Добруня поливала цветы в своем саду, они ей сказали, что ее родители находятся в Черной стране. В этой стране никогда не делают добрые дела, никто никому не Добруня решила идти своих родителей. Отправилась она в путь, и вдруг видит – старушка несет тяжелую вязанку хвороста. Подошла Добруня к старушке и ей. И в этот момент превратилась старушка в прекрасную царевну. И рассказала царевна, что ее заколдовал злой волшебник и сказал, что только добро снять заклятье. Подарила царевна Добруне клубок, который укажет путь в Черную страну.
Идет Добруня за клубком и вдруг видит: коршун хочет убить воробья. Прогнала Добруня коршуна, а воробей подлетел к ней, и говорит ей человеческим голосом тебе девочка, что меня от смерти. За это я дам тебе зернышко. Брось его, и из него вырастит лес».
Пошла Добруня дальше и увидела цветы. Они ее попросили: «Добрая девочка, полей нас Добруня налила в ковшик воды и полила их. За свою доброту получила она в подарок палочку. А палочка была волшебная. Стоит ее бросить в воду, и она превратится в мост.
Поблагодарила Добруня цветы за подарок и пошла дальше. Увидела она ворота до самого синего неба. Открыла их, а там темным-темно. Вдруг появился перед ней злой волшебник: «Что тебе надо, девочка? Зачем пришла?», - спросил волшебник. «Я пришла за своими родителями», - ответила Добруня. «Хорошо. Я разрешу тебе забрать их, но только после того, как ты вырастишь мне лес, перейдешь огромное глубокое озеро без моста. Поверь мне, в мире не осталось добрых людей, которые могли бы тебе!» Бросила Добруня зерно, и тотчас вырос густой лес. Кинула Добруня палочку волшебную в воду, и превратилась она в мост. Перешла Добруня озеро, а на той стороне ждали ее родители. И как только ступила она на берег, ворота зла разрушились, злой волшебник исчез, а в мир вернулась доброта.
Іліа́да (дав.-гр. Ἰλιάς, МФА: [iːliás]) — кіклічна поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів. Авторство приписують Гомеру. Ця поема є найдавнішою зі збережених пам'яток грецької літератури. «Іліада» є переробкою й об'єднанням численних переказів Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв.
Іліада
Ἰλιάς
Helene Paris Louvre K6.jpg
Єлена та Паріс, червонофігурний кратер, анонімний Вазописець із Стокгольма 1999
Жанр
кіклічна поема
Автор
приписується Гомеру
Мова
давньогрецька мова
Написано
8 ст. до н.е.
Попередній твір
Кіпрії
Наступний твір
Ефіопіда і Posthomericad
CMNS: Цей твір у Вікісховищі
Q: Цей твір у Вікіцитатах
Разом з «Одіссеєю» має 8-й номер у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік[1].
Описано події десятого року облоги Трої (Іліона) об'єднаним військом грецьких вождів. Сказання про попередні події (викрадення Єлени Парісом, виступ греків (ахейців) під верховним начальством Агамемнона), постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само, як і результат війни (загибель Трої), заздалегідь в Іліаді є відомими. Іліада охоплює лише незначний проміжок часу — епізод з історії облоги Трої.
Однажды, когда Добруня поливала цветы в своем саду, они ей сказали, что ее родители находятся в Черной стране. В этой стране никогда не делают добрые дела, никто никому не Добруня решила идти своих родителей. Отправилась она в путь, и вдруг видит – старушка несет тяжелую вязанку хвороста. Подошла Добруня к старушке и ей. И в этот момент превратилась старушка в прекрасную царевну. И рассказала царевна, что ее заколдовал злой волшебник и сказал, что только добро снять заклятье. Подарила царевна Добруне клубок, который укажет путь в Черную страну.
Идет Добруня за клубком и вдруг видит: коршун хочет убить воробья. Прогнала Добруня коршуна, а воробей подлетел к ней, и говорит ей человеческим голосом тебе девочка, что меня от смерти. За это я дам тебе зернышко. Брось его, и из него вырастит лес».
Пошла Добруня дальше и увидела цветы. Они ее попросили: «Добрая девочка, полей нас Добруня налила в ковшик воды и полила их. За свою доброту получила она в подарок палочку. А палочка была волшебная. Стоит ее бросить в воду, и она превратится в мост.
Поблагодарила Добруня цветы за подарок и пошла дальше. Увидела она ворота до самого синего неба. Открыла их, а там темным-темно. Вдруг появился перед ней злой волшебник: «Что тебе надо, девочка? Зачем пришла?», - спросил волшебник. «Я пришла за своими родителями», - ответила Добруня. «Хорошо. Я разрешу тебе забрать их, но только после того, как ты вырастишь мне лес, перейдешь огромное глубокое озеро без моста. Поверь мне, в мире не осталось добрых людей, которые могли бы тебе!» Бросила Добруня зерно, и тотчас вырос густой лес. Кинула Добруня палочку волшебную в воду, и превратилась она в мост. Перешла Добруня озеро, а на той стороне ждали ее родители. И как только ступила она на берег, ворота зла разрушились, злой волшебник исчез, а в мир вернулась доброта.