Am Morgen habe ich zur Schule gehen, und der Strom der Ton fällt auf mich. Fordert , Kinder und Lehrer die Stimmen , der Klang der Absätze auf der Treppe ... Und das ist noch nicht alles. Hier habe ich an der Turnhalle zu gehen. Es ist ein Sound schlägt den Ball auf den Boden und die Wände , laute Schreie von Spielern , Bass - fizruka Richter, erklärt die Rechnung und sendet Befehle . Keine Notwendigkeit, nach innen zu gehen , um die Wärme der sportlichen Leidenschaften zu erraten. Die Schulkantine proklamiert sich zum Klappern von Geschirr , leise Summen der Stimmen der Kinder , klopft wieder nach unten den Stühlen. Hinter den Türen der Klassen gegen die allgemeine Stille Stimmen, die Lehrer, die Schüler . Aber der Lehrer ist aus dem Büro - es entsteht das stetige Summen , die allmählich wächst, wird ein lauter Krach . In den Gängen im Unterricht selten gebrochen jemand leise Stille auf der Rückseite - Schreie , Gelächter , das Geräusch von fließendem Füße. Auch wenn Sie in die Schule kommen , können Sie verstehen , was dort geschieht . Sounds in der Welt leben , sind ein Teil davon , machen es abwechslungsreich und interessant. Wenn wir uns vorstellen, eine komplette Stille wäre beängstigend. Die Schule ist mit einer Vielzahl von Klängen gefüllt , und es ist wunderbar .
Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
Що на людях видно, то й собі жадно.
Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
Заздрий від чужого щастя сохне.
Заздрість здоров'я їсть.
Бачить чуже під лісом, а не бачить свого під носом.
Чує кіт у глечику молоко солодке, та морда коротка.
Є в глечику молоко, та голова не влазить.
Не дурний крук, щоб впустив з рук.
На чужий коровай очей не поривай, а свій дбай.
Заздренному боком вилізе.
За копійку аж труситься.
Зависливі очі, як у попа.
Скупий, аж синій.
В чужих руках завше більший шматок.
У кожного рука к собі крива.
На чужій ниві все ліпшая пшениця.
Як мед, то ще й ложкою.
Своє з'їв і на моє зазіхає.
Від користі серце кам'яніє.
За користю біжить ристю.
Вовк і лічене бере.
Повадиться вовк до кошари, то все стадо перебере.
Дайте мені та ще й моїм дітям!
Найміть мене обідати.
То такий, що й каменя не дасть голову провалити.
Всім по сім, а мені таки вісім.
Гребе, як кінь копитом.
То лиш курка від себе гребе.
Бездонної бочки не наллєш.
Дірявого мішка не наповниш.
У скупого все по обіді.