Наш час називають складним. До сміху чи тут ! А може , якби люди частіше дозволяли собі сміятися і посміхатися , то і час було б не настільки складним ? ! Вже давно доведено благотворний вплив сміху на душевний і фізичне здоров'я людини .
Коли ми сміємося , працює велика група м'язів - особи , черевного преса , діафрагми. Таким чином , ми стимулюємо роботу всіх органів в області живота , проводимо своєрідну гімнастику внутрішніх органів. Дихання при сміху стає глибшим , розправляються бронхи і легені , звільняються дихальні шляхи. Відбувається оновлення запасів кисню в клітинах.
Сміх має знеболюючу та протизапальну властивості , так як у людини, що сміється мозок виробляє «гормон щастя» Проводилися дослідження однозначно показали , що сміх допомагає зменшити біль , знизити рівень напруженості і гормону стресу , активізує імунну систему.
Сміх - потужна зброя проти настирливих думок. При сміху жодна думка в голову не приходить ! Кілька хвилин щирого сміху , і ви прекрасно себе почуваєте кілька годин - 2 хвилини сміху прирівнюються до 45 хвилинам розслаблення організму ! Як наслідок - загальне самопочуття і настрій поліпшуються , і якість життя підвищується !
Сміх також має соціальну природу , він об'єднує і згуртовує людей. Дозволяє відчувати себе більш живим і наповненим енергією. Гумор - один із в психологічного захисту , він розряджає обстановку, не дозволяючи людині зануритися в негативні переживання або в жалість до самого себе. Дотепна людина оточуючими сприймає як хороший психолог , нехай і на підсвідомому рівні. Тому що він вміє просто і відкрито говорити про те , що тривожить інших. І люди починають сміятися над своїми страхами.
Почуття гумору відноситься до одного з найважливіших якостей особистості . У першу чергу , мова йде про вміння з гумором ставитися до самого себе. Розуміння того , наскільки все в нашому житті відносно , допомагає піднятися над собою і переконатися , що багато чого залежить лише від нашого ставлення до реальності.
1. Безлично-предикативные слова, обозначающие состояние окружающей среды (погода, атмосферные явления) , обстановки и др. Например: туманно, темно, жарко, пусто, сыро, мокро, душно, шумно, ветрено, пустынно, уютно, тихо, пестро, холодно, хорошо, весело, плохо, солнечно, снежно и т. п. Примеры:
(1) Было душно, жарко, шумно. Пахло борщом, подгорелым маслом (Коновалов) . (2) - Нет, душа моя, для меня уж нет таких балов, где весело, - сказала Анна (Л. Толстой) . (3) К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (Бунин) . (4) На дворе накрапывал дождь, было очень темно (Чехов) .
2. Безлично-предикативные слова, выражающие физическое состояние живых существ: мутно, тошно, больно, зябко, горько, холодно, дурно, щекотно, жарко, горячо, сладостно и т. п. Одни безличные предложения со словами данной группы могут содержать обстоятельственное слово, указывающее на место или на предмет, охваченный указанным состоянием, другие выражают состояние самого живого существа, передают его ощущения. В безличных предложениях этого типа содержится указание на лицо, которому приходится ощущать то или иное состояние. Примеры:
(1) Что ни увижу, что ни услышу, только тут (показывая на сердце) больно (А. Островский) . (2) Ах, няня, няня, я тоскую, / Мне тошно, милая моя… (Пушкин) (3) Ему было так холодно, как будто он был в одной рубахе (Л. Толстой) .
3. Безлично-предикативных слов, выражающих душевное состояние человека, его эмоционально-психические переживания, особенно много: жутко, обидно, горько, неудобно, стыдно, приятно, мутно, досадно, грустно, боязно, совестно, неловко, жаль (жалко) , скучно, трудно, тяжело, смешно, радостно, тревожно, гордо и т. п. Выражение чувств и эмоций в творчестве многих писателей и поэтов часто облекается в форму безличных предложений, передающих душевное состояние. Примеры:
(1) Горько было мне, по многим причинам горько (Тургенев) . (2) Знала, что он в меня влюблен был, и от этого мне тоже гордо было (Розов) . (3) И я - при мысли о Светлане / Мне стало страшно - так и быть… (Пушкин) (4) В его досаде было что-то детское: мне стало смешно и жалко (Лермонтов) .
4. Безлично-предикативные слова, выражающие временные и пространственные отношения: далеко, близко, глубоко, мелко, высоко, низко, просторно, тесно, рано, поздно, долго, широко, узко, свободно и т. п. Примеры:
(1) Но вот уж близко. Перед ними / Уж белокаменной Москвы, / Как жар, крестами золотыми / Горят старинные главы (Пушкин) . (2) Здесь очень глубоко. Пока не поздно, надо что-то сделать (В. Катаев) . (3) Уж было поздно и темно, когда я снова отворил окно и стал звать Максима Максимовича (Лермонтов) . (4) В наскоро выкопанных окопах было тесно (А. Толстой) .
Коли ми сміємося , працює велика група м'язів - особи , черевного преса , діафрагми. Таким чином , ми стимулюємо роботу всіх органів в області живота , проводимо своєрідну гімнастику внутрішніх органів. Дихання при сміху стає глибшим , розправляються бронхи і легені , звільняються дихальні шляхи. Відбувається оновлення запасів кисню в клітинах.
Сміх має знеболюючу та протизапальну властивості , так як у людини, що сміється мозок виробляє «гормон щастя» Проводилися дослідження однозначно показали , що сміх допомагає зменшити біль , знизити рівень напруженості і гормону стресу , активізує імунну систему.
Сміх - потужна зброя проти настирливих думок. При сміху жодна думка в голову не приходить ! Кілька хвилин щирого сміху , і ви прекрасно себе почуваєте кілька годин - 2 хвилини сміху прирівнюються до 45 хвилинам розслаблення організму !
Як наслідок - загальне самопочуття і настрій поліпшуються , і якість життя підвищується !
Сміх також має соціальну природу , він об'єднує і згуртовує людей. Дозволяє відчувати себе більш живим і наповненим енергією. Гумор - один із в психологічного захисту , він розряджає обстановку, не дозволяючи людині зануритися в негативні переживання або в жалість до самого себе.
Дотепна людина оточуючими сприймає як хороший психолог , нехай і на підсвідомому рівні. Тому що він вміє просто і відкрито говорити про те , що тривожить інших. І люди починають сміятися над своїми страхами.
Почуття гумору відноситься до одного з найважливіших якостей особистості . У першу чергу , мова йде про вміння з гумором ставитися до самого себе. Розуміння того , наскільки все в нашому житті відносно , допомагає піднятися над собою і переконатися , що багато чого залежить лише від нашого ставлення до реальності.
(1) Было душно, жарко, шумно. Пахло борщом, подгорелым маслом (Коновалов) .
(2) - Нет, душа моя, для меня уж нет таких балов, где весело, - сказала Анна (Л. Толстой) .
(3) К ночи в погоду становится очень холодно и росисто (Бунин) .
(4) На дворе накрапывал дождь, было очень темно (Чехов) .
2. Безлично-предикативные слова, выражающие физическое состояние живых существ: мутно, тошно, больно, зябко, горько, холодно, дурно, щекотно, жарко, горячо, сладостно и т. п. Одни безличные предложения со словами данной группы могут содержать обстоятельственное слово, указывающее на место или на предмет, охваченный указанным состоянием, другие выражают состояние самого живого существа, передают его ощущения. В безличных предложениях этого типа содержится указание на лицо, которому приходится ощущать то или иное состояние. Примеры:
(1) Что ни увижу, что ни услышу, только тут (показывая на сердце) больно (А. Островский) .
(2) Ах, няня, няня, я тоскую, / Мне тошно, милая моя… (Пушкин)
(3) Ему было так холодно, как будто он был в одной рубахе (Л. Толстой) .
3. Безлично-предикативных слов, выражающих душевное состояние человека, его эмоционально-психические переживания, особенно много: жутко, обидно, горько, неудобно, стыдно, приятно, мутно, досадно, грустно, боязно, совестно, неловко, жаль (жалко) , скучно, трудно, тяжело, смешно, радостно, тревожно, гордо и т. п. Выражение чувств и эмоций в творчестве многих писателей и поэтов часто облекается в форму безличных предложений, передающих душевное состояние. Примеры:
(1) Горько было мне, по многим причинам горько (Тургенев) .
(2) Знала, что он в меня влюблен был, и от этого мне тоже гордо было (Розов) .
(3) И я - при мысли о Светлане / Мне стало страшно - так и быть… (Пушкин)
(4) В его досаде было что-то детское: мне стало смешно и жалко (Лермонтов) .
4. Безлично-предикативные слова, выражающие временные и пространственные отношения: далеко, близко, глубоко, мелко, высоко, низко, просторно, тесно, рано, поздно, долго, широко, узко, свободно и т. п. Примеры:
(1) Но вот уж близко. Перед ними / Уж белокаменной Москвы, / Как жар, крестами золотыми / Горят старинные главы (Пушкин) .
(2) Здесь очень глубоко. Пока не поздно, надо что-то сделать (В. Катаев) .
(3) Уж было поздно и темно, когда я снова отворил окно и стал звать Максима Максимовича (Лермонтов) .
(4) В наскоро выкопанных окопах было тесно (А. Толстой) .