Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.
Сприйняття минулого з часом мимоволі змінюється. З одного боку, ми стаємо менш залежними від тих, хто "робив історію", ставав її героями чи антигероями, все менше маємо до них "сентиментів". Значно важливішими для нас стають джерела, яких історики відкривають дедалі більше, або аналізують у ширшому контексті.
З другого боку, час невпинно поглиблює прірву між нами та історичною минувшиною. Ця неуникнена дистанція провокує до того, що історики називають модернізацією.
Модернізація в історії становить чи не найбільший бар'єр для розуміння минулого. Це коли на речі та явища далекої минувшини ми дивимося очима людини з сучасним життєвим та освітнім досвідом - немотивовано переносимо цілком сучасні мисленневі практики та стереотипи на інші епохи.
I. Если два последних числа одинковые, то складываем их и получаем новое число.
II. Иначе, берём среде-арифметическое двух последних чисел, и если получается нецелое значение, отбрасываем дробную часть после запятой.
Вот что получится:
4, 3.
По (II) получаем : (4+3)/2 = 3.5 ==> 3
4, 3, 3,
По (I) получаем : 3+3 = 6
4, 3, 3, 6,
По (II) получаем : (3+6)/2 = 4.5 ==> 4
4, 3, 3, 6, 4,
По (II) получаем : (6+4)/2 = 5
4, 3, 3, 6, 4, 5,
По (II) получаем : (4+5)/2 = 4.5 ==> 4
Далее получится: 4, 3, 3, 6, 4, 5, 4, 4,8,6,7,6,6,12,9,10,9,9,18...